Громадське радіо
У Генпрокуратурі відзвітували про розслідування цих справ. Прізвища головних організаторів залишилися без змін — Янукович, Захарченко, Клюєв та інші високопосадовці. Серед виконавців перевіряють протиправну діяльність тисячі правоохоронців. Жоден не сидить, лише 5 підозрюваних нині доводять свою невинуватість у суді. Генпрокуратура заперечує затягування розслідування злочинів проти Євромайдану. Коли нарешті дочекаємося справедливості? Хто відповість за скоєні злочини на Майдані Незалежності? Шукаємо відповіді на ці питання разом з гостем студії — сьогодні з нами адвокат, та представник постраждалих і їхніх сімей Роман Титикало.
Тетяна Кононенко: Минув майже рік цих подій, але так результатів і не дали ці розслідування. Чи дочекаємося ми хоч якоїсь справедливості?
Роман Титикало: Я являюсь представником деяких потерпілих, які були розстріляні на Майдані Незалежності. Саме в день розстрілу — 20 лютого був на Майдані, а потім поїхав на Оранжерейну, куди звозили розстріляних людей. З колегами адвокатами ми слідкували, щоб не спотворили результати і не написали, що люди від грипу померли. Ми контролювали слідчу групу, яка там знаходилась, контролювали судових експертів, які проводили огляд, для того, щоб в медичних документах було вказано правду.
Дмитро Тузов: Яку кількість загиблих людей тоді відвозили офіційно в цю установу?
Роман Титикало: Більше 70, їх розвозили по двох моргам, оскільки один морг не справлявся. Був морг на Оранжерейній, другий морг знаходився на лівому березі. Значну частину цих людей відвозили не швидкі медичні допомоги, мене це вразило — настоятель Михайлівського собору найняв за власні кошти бус, погрузив загиблих людей.
Тетяна Кононенко: А чому так було?
Роман Титикало: Не вистачало швидких. Швидкі, які приїжджали, вони зазвичай відвозили поранених, бо було багато поранених. В той момент ми почали включатися в процес ідентифікації. Частину людей ідентифікували в Михайлівському соборі. Потім треба було оформити довідки про смерть, забрати тіла. Ми повідомили прокуратуру порушили кримінальне впровадження, визнання їх потерпілими, і щоб мали можливість забрати тіла на наступний день.
Дмитро Тузов: Який характер ушкоджень тоді був? Це були виключно вогнепальні поранення, чи люди гинули і від інших пошкоджень?
Роман Титикало: Всі ті поранення, які звозили в той момент — вогнепальні.
Тетяна Кононенко: А як відбувалися розслідування?
Роман Титикало: На сьогоднішній момент є кримінальна справа, яка розглядається в Святошинському суді по обвинуваченню декількох беркутівців. Ми знайшли на відео момент смерті і передали слідству, слідство це не установило достеменно. Як на мене слідство пішло не тим шляхом, воно почало звинувачувати у навмисному вбивстві конкретних беркутівців. Який мотив був у конкретного беркутівця стріляти по цим людям? У нього не було особистого мотиву злочину, а були організатори і замовники цього вбивства. Він є співучасником загальної групи осіб, які вчинили певний злочин.
А кримінальна справа розслідується не в контексті злочинної групи замовниками, а по вбивству конкретних осіб. Їм по 115 статті пред’явлено звинувачення. Треба було в рамках цієї кримінальної справи оголосити розшук, підозру відповідним дієвим особам, а цих осіб судити як співучасників загального злочину.