Св. Миколай лишиться у традиції українців, щоб не сталося з Дідом Морозом

19 грудня, у день Святого Миколая, чимало українських дітей і дорослих знайшли під подушкою подарунки. Але ж попереду Новий рік і Різдво, а в Україні ще лишилася традиція радянського Діда Мороза, якого вже подекуди називають пережитком радянського минулого. Яка традиція ближча українцям і чи варто Діда Мороза вважати посланцем «русского мира»?

На включенні зі студією був Олег Чабан, завідувач кафедрою психосоматичної медицини і психотерапії НАМН України імені Богомольця.

В студії — журналісти Тетяна Шептицька та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: Кілька поколінь українців мимоволі зростали з Дідом Морозом, якщо сьогодні забрати його у дітей чи не будуть дорослі відчувати певну провину?

Олег Чабан:  Ні. Ніякої провини відчувати не треба. Це скоріше певна ностальгія, коли дорослі проектують свою молодість на своїх дітей. Це дуже цікаве питання, адже воно звучить в аспекті культурального глобалізму. Введення нових свят, наприклад, Хелоуіна, в нас трапляється. А це взагалі свято язичницьке. Це називається культуральна агресія. Вона періодично з’являється і її ніхто не нав’язує. Вона йде від більш успішних народів до менш успішних.

Дід Мороз та Святий Миколай — це не просто конфлікт поколінь. Це конфлікт наших спогадів, того, що було і того, що є зараз. І тут немає значення чи це Дід Мороз чи Перше травня, чи щось інше. Ми проектуємо на ці свята свої спогади, ми згадуємо, якими ми тоді були молодими, щирими, їли інше морозиво. Тому щось нове люди просто не готові сприймати. Але, повірте, пройде певний час і Святий Миколай у традиції українців займе точно таке ж місце.

Едуарад Лозовий: Побутує думка, що Дід Мороз, як частина російської культури, несе загрозу для теперішніх українських дітей. Вони можуть звикнути святкувати з Дідом Морозом і Снігуркою в кокошнику і відчуватимуть спільність з «русским миром». Погоджуєтеся?

Олег Чабан: Дід Мороз в радянські часи не сприймався як російський персонаж. Він сприймався як «наш». Так само, як Санта Клаус в США не сприймається як персонаж суто норвезький.

Тетяна Шептицька: Але якщо говорити про українців як спільноту?

Олег Чабан: У нас залишиться Святий Миколай, який вижив і продерся через грати соціуму і політику. Вижив він в першу чергу завдяки селу. В радянські часи навіть у Львові він не часто святкувався, а сьогодні зі Святим Миколаєм вітають усюди і всіх. Але є глобалізм, який створюється агресивними культурами і ми самі готові прийняти їхні цінності. Тому моя рекомендація: святкуйте все, що можете святкувати. Свят сьогодні надто мало. Можна святкувати навіть те, що не до кінця розумієш, головне зібратися і бути радими бачити одне одного.