Трагедія в Одесі 2 травня сталася за зовнішнім сценарієм — медіаексперт
Роль міліції у подіях 2 травня в Одесі страшна. Вона мала все це зупини, але не зупинила. І це буде відповіддю на питання: чому слідство недбале, неповне і необ’єктивне, — Зоя Казанжи
Розслідування подій в Одесі 2 травня 2014 року було неефективним та не відповідає Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема її 2-й і 3-й статтям. Про це заявив на презентації звіту про події 2 травня 2014 року в Одесі голова Міжнародної дорадчої групи (МДГ) Ради Європи Ніколас Братца.
Про причини неефективного розслідування і резонанс одеської трагедії говорить гостя студії Зоя Казанжи, медіаекспертка, екс-радниця колишнього голови Одеської ОДА.
Василь Шандро: У вас є якась свіжа інформація стосовно подій в Одесі? Чому розслідування цих подій відбувалося в такий дивний спосіб?
Зоя Казанжи: На превеликий жаль, Україна не цікавиться трагедією 2 травня в Одесі. Місто залишене один на один з цією трагедією. Згадували тільки на річницю і зараз. Події в Одесі треба розглядати саме зараз. Тоді місто було поділене на дві частини. Лінія розлому проходила навіть через сім’ї. Поділ був навіть не на дві частини. Щоб зрозуміти, що відбувалося в Одесі 2 травня, треба розуміти передумови, які цьому сприяли. Одеса — це місто, яке може домовлятися. Майдан і антимайдан — лідери всіх груп тоді були в постійному контакті і могли домовлятися. Марш українських активістів був погоджений. Всі про це знали. Інформація активно розходилася у соціальних мережах. Було відомо, що там буде кілька тисяч вболівальників. І досі немає відповіді, що сталося тоді. Чому Сергій Долженков повів екіпірованих людей на сили, які в десятки раз перевищували їх чисельність.
Ви згадуєте зараз про пожежників і про міліцію. Є дуже багато питань. Чому тодішній начальник міліції пан Петро Луцюк не оголосив про план «Хвиля»? Чому були вимкнені телефони? Роль міліції у подіях 2 травня страшна. Вона мала все це зупини, але не зупинила. Хоча володіє методиками того, як правильно діяти у такій ситуації. Але найстрашніше відбувалося після 2 травня. І це буде відповіддю на питання: чому слідство недбале, неповне і необ’єктивне.
В ніч, коли місто ще було задимлене, вулицю і площу почали зачищати. Ще о 17 годині площа в центрі міста була зруйнована, розбиті машини, вибита бруківка. А вже о 10 ранку все було чисто.
Всиль Шандро: Всі докази були знищені?
Зоя Казанжи: Я можу сказати про це з упевненістю на 90 відсотків. Коли зараз розповідають про Дмитра Фучеджі, керівника безпеки. Кажуть, що він фактично керував всім цим. Треба розуміти ситуацію цього Дмитра Фучеджі. Це людина, яка проводжала комуністів. Він був зацікавлений, щоб все було нормально. Він бігав і домовлявся між всіма групами Майдану і антимайдану.
Ви пам’ятаєте ті страшні кадри з будинку профспілок? Це був режимний об’єкт, куди не можна було зайти. І тут починається найабсурдніше. Коли грабують звичайну квартиру, її після цього опечатують. Але всі оці фотографії, вся ця «одеська Хатинь» – це були любительські фото. Люди практично всю ніч мали доступ до цього приміщення, навіть коли з нього ще не повивозили всі тіла. Це цинічно. Це практично, як смерть в прямому ефірі. Тут є велике питання до міліції. Хто мав забезпечити всі ці речі? Огляд слідчими будинку профспілок почався теж не одразу. Відбулося це лише під тиском групи «2 травня», під тиском журналістів. Саме журналістська група «2 травня» добилася того, що судом були розкриті результати експертиз. Там не було жодного газу чи якихось інших речовин. Офіційної інформації не було з самого початку.
Василь Шандро: До речі, ця дорадча група наголошує на відсутність комунікацій. Очевидно, що органи МВС мали більше комунікувати з людьми. Чи відчували ви перед цим в місті настрої, які могли спричинити трагедію?
Зоя Казанжи: Звичайно, настрої і бажання спричинити провокації у Одесі існували у багатьох людей. Адже Одеса була тоді фокусом багатьох російських інтересів. Був досить великий російський гуманітарний, інтелектуальний та пропагандистський вплив. Були канали, які фактично існували за російські гроші. Але Одеса має і цілий пласт радянських офіцерів, які після відставки оселялися або в Криму або в Одесі — де тепло. З іншого боку — це місто моряків, які бачили і Європу, і Америку. Ці люди можуть порівняти. І навіть зв’язки з Росією тут не зіграли ніякої ролі. Російськомовне середовище в Одесі дуже різне. Є проросійське, проукраїнське, а є і пропутінське. Тому всі лідери на Куликовому полі були багато разів перекуплені і були на зв’язку з усіма спецслужбами. Їм просто було вигідно там стояти.
Тетяна Кононенко: Тобто можна з Радою Європи не погодитися, що це був не спланований акт?
Зоя Казанжи: Оскільки я дотична до тих подій і бачила, як все відбувалося, я думаю, що це був зовнішній сценарій.