Фото: Покровський історичний музей
Після створення Голодомору у вимерлі та спустошені землі на сході України московська тоталітарна влада спрямувала переселенців з Росії. Понад 300 ешелонів з росіянами прибули на Донбас. І це був лише початок. У цих людей не було української батьківщини, а був СРСР і радянський патріотизм.
Чи стали події на Донбасі в 2014 році наслідком цього, ми з’ясовували разом з гостею студії завідувачкою науково-дослідного відділу Національного музею «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» Ніною Лапчинською.
У студії — журналісти Едуард Лозовий та Тетяна Шептицька.
Едуард Лозовий: Я читав про переселення росіян на спустошені голодом українські землі жахливі речі. Що ви зараз розповідаєте в меморіалі про ці події?
Ніна Лапчинська: Після того, як українські села вимерли, в СРСР у серпні 1933 року було створено Всесоюзний переселенський комітет. Цей комітет мав набрати на заселення в села України селян з інших країн, які могли б працювати на землі. Були також обрані і території, звідки мали вести вербування. Це центральна чорноземна область Російської Федерації, західна область (нині це Смоленська область) і окремі райони інших сусідніх областей (Іванівська область, Горківський край), а також Білорусь.
Білорусь від Голодомору так не постраждала, як Україна. Там теж був голод, який, як і в Росії, був пов’язаний з неправильною аграрною політикою радянської влади, але Голодомору — цілеспрямованого заходу, щоб убити певну частину населення, не було. Вербування переселенців мало розпочатися одразу після створення переселенського комітету і повноважних представництв на місцях, куди мали доправляти переселенців в Україні. Це Харківська, Дніпропетровська, Одеська і Донецька області. Також в цьому комітеті мали займатися заселенням вимерлих або депортованих станиць Північного Кавказу.
Едуард Лозовий: Ви кажете, що переселяли переважно в села. Але ж зараз на Донеччині чи Луганщині в селах не багато російськомовних людей. Село переважно розмовляє українською. Навіть деякі райцентри, такі як Сватове. Це так?
Ніна Лапчинська: Так.
Едуард Лозовий: Я читав працю відомого історика Станіслава Кульчицького, який пише, що більшість переселених селян повернулися назад, коли зрозуміли, що в Україні селян ще більше гноблять, ніж в інших місцевостях. То чи стало це переселення тим чинником, який сформував антиукраїнські настрої на сході?
Ніна Лапчинська: Коли я займалася цим питанням, я не бачила жодного документу про масовий виїзд з України російських переселенців. Ті гіпотези, які наводить доктор Кульчицький та інші історики, не супроводжуються документальними свідченнями.
Тетяна Шептицька: А чи порахували скільки заїхало росіян до України?
Ніна Лапчинська: Порахували. Оці 329 ешелонів, які приїхали в Україну до кінця 1933 року, містили в собі понад 21 тисячу сімей, тобто 117 тисяч осіб. Але ця кількість переселенців не була критичною для того, щоб зробити революцію в українському селі. Але це питання треба розглядати комплексно.
Якщо ми говоримо про винищення Голодомором окремих етнічних груп, а саме українців, то розуміємо, що не було мети винищити всю націю. Адже треба було комусь працювати на землі. Як з’ясувалося пізніше, переселенці з Росії не хотіли працювати на землі. Це тяжка праця, а вони ніколи не займалися землеробством так, як ним займалися українці в Україні. Росіяни не звикли як українці працювати на землі, тож коли вони опинилися тут, захотіли швидше з неї втекти. Але я не бачила документів про їх повернення. Скоріше за все ці люди переїхали працювати на шахти.
Коли в Росії готували ешелони для переселення людей, треба було мати якусь кількість товарних вагонів для переселення худоби. Вони мали здати в ті колгоспи, з яких вони висилялися, все своє зерно, дозволялося брати з собою лише насіння картоплі. Але в Україні, переселившись, вони мали отримати таку ж кількість зерна, як здали в Росії. Також переселенцям з Росії в Україні мали видати «підйомні» у вигляді запасів хліба на харчування сімей, на фураж, насіння на посіви.
Також мали забезпечити ремонт житла і меблів. Тому що під час Голодомору в Україні люди не мали сил ходити до лісу і заготовлювати дрова, вони спалювали те, що було ближче. У людей не було сил навіть запалити пічку. У багатьох хатах лежали неприбрані трупи, бо нікому було їх поховати. У зв’язку з цим навіть санітарно-епідеміологічна служба готувала житла після померлих українців для заселення росіянами.
Крім того, російським переселенцям виділялися великі кредити на придбання цвяхів, скла та інших будівельних матеріалів, на перевезення великих груп людей. У зв’язку з усім цим радянська влада просто не могла дозволити цим людям масово повернутися. Такі дії переселенців тоді могли розцінюватися як опір політиці партії і відповідним чином каратися.
ДУЖЕ РАДИМО ПОЧИТАТИ:
Голодомор: звідки взялася цифра у 10 млн жертв?
«Ціна правди» — це можливість розказати світу, що таке Голодомор — промо-продюсерка фільму
Шифрування й нові докази голоду: віднайдено унікальні медичні документи 1946-1947-х років
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS