facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«У донецьких магазинах продається львівське пиво», — донецька журналістка

Луганська обласна ВЦА розробила механізм, який унеможливить незаконне переміщення товарів на окуповану територію. Інформація про відповідне розпорядження з’явилася на сайті адміністрації

Гості1
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Про те, яким чином боротися з контрабандою і чи слід повністю заблокувати сполучення з окупованими територіями говоримо з донецькою журналісткою Ліною Кущ.

Василь Шандро: Чи слід повністю блокувати сполучення з окупованими територіями, аби уникнути, у тому числі, і контрабанди?

Ліна Кущ: З того, що я чую з вуст керівництва обласної держадміністрації, так і представників силових органів, не зовсім зрозуміло: мета — це перекрити незаконний перетин вантажів і транспорту у місцях неспеціально відведених для такого перетину, чи взагалі заблокувати доступ українських продуктів на окуповану територію? Для чого це робити? Що від цього отримає звичайна людина? Ніхто з керівництва силовиків, фіскалів та інших цього не пояснює. Вони просто кажуть, що треба припинити контрабанду і все. Чому контрабанда це погано і чому її треба припинити — пояснення немає.

Я трохи поясню, що являє зараз собою перетин цієї лінії розмежування. Існують встановлені пункти перетину лінії розмежування. Поза цими пунктами не можуть ані люди, ані транспорт перетинати лінію розмежування, не дивлячись на те, що ці автошляхи є. На офіційно встановлених пунктах розмежування крок вліво, крок вправо — це мінні поля і щонайменше троє осіб за останні кілька тижнів підірвалися на трасі Донецьк-Маріуполь. Вони під час очікування проходу через блокпост просто відійшли в посадку. І інші шляхи на лінії розмежування перетнути, не знаючи місцевості і не маючи інформації як з одного боку, так і з іншого про безпечний шлях, неможливо. Це треба пояснювати: яким чином будуть боротися з цим нелегальним перевезенням.

Василь Шандро: Ми вже наголосили на тому, що, можливо, ці механізми, вони утаємничені поки від нас із вами. Можливо, це будуть якісь спеціальні агенти, які будуть проникати всередину контрабандної лінії і таким чином визначатимуть, що з цим робити. Яким чином вирішувати цю ситуацію? Наскільки, на вашу думку, є великими обсяги цієї контрабанди зараз?

Ліна Кущ: Я не можу казати про обсяги контрабанди. Маючи свої джерела в Донецьку, з якими я постійно спілкуюся, я знаю, що там у магазинах і на ринках постійно присутній український товар. Нещодавно, наприклад, це було пиво зі Львова, яке коштувало 46 рублів. Там присутнє полтавське масло, цукерки всіх українських виробників. Але за останні місяці, справді, із торгівельних мереж вимиваються українські товари і збільшується присутність російського товару. Крім того, ми бачимо, що існують перебої з постачанням якихось певних продуктів. Якийсь час не має олії в магазинах. Це, мабуть, пов’язано з перетином вантажів лінії розмежування або, можливо, з посиленням боротьби з контрабандою. Потім, коли ця боротьба послаблюється, то товар у магазинах з’являється.

Ольга Бабчук: Або коли такса піднімається, так? Тому що той же Тука нещодавно наголошував, що прохід контрабанди на Донбасі подорожчав до 250 тисяч. Якщо ці цифри, які озвучує Тука і Жебрівський, 200-300 тисяч за фуру, виходить, як казав Жебрівський, не у всіх витримують нерви, йдеться про військовослужбовців. Коли за 15 хвилин ганьби можна отримати дворічну зарплату. Коли посилюється боротьба, то просто зростають ставки. Але все одно знаходяться люди, які готові посприяти проходженню контрабандних товарів на територію, на яку вони не мають потрапити.

Ліна Кущ: Щодо доцільності повного блокування. Я переконана, що блокування перевезення товарів, медикаментів і інших предметів першої необхідності є дуже шкідливим з точки зору перспективи. Нам не пояснили для чого це робиться в такому масштабі. Якщо це з точки зору втрати ринку — це шкідливо, ця десята частина українського ринку вона втрачена для виробників. З точки зору завоювання симпатій мешканців окупованих територій, то будь-яке обмеження з боку України сприймається там дуже болісно. Вони відчувають себе все далі і далі відрізаними від загальної України. Я вважаю, що навпаки можна було б використати це як не скажу агітацію, але для постійної присутності України на цій території; саме те, що там присутні українські товари.

Ольга Бабчук: Але ж разом з тим, один з мотивів, що Україна не може допомагати і торгувати з терористами. Це нонсенс, якісь обмеження мають бути. Всі ці оптові бази, логістичні центри, якимось чином вони створюються для того, щоб мешканці з окупованих територій могли приїхати за українськими цінами, без націнок купувати ті самі товари. Це ж теж один із методів підтримати тих громадян України, які опинилися на окупованих територіях і, разом з тим, не торгувати з терористами.

Ліна Кущ: Йдеться не про економічні стосунки з терористами. Мешканці окупованих територій не всі є терористами. Хто є терористом може встановити тільки суд. У логістичних центрах теж не можна перевірити. Чи покупець є причетним до терористичної організації? Там є обмеження, наприклад, 50 кг в одні руки. Щодо логістичних центрів. Ви знаєте, що з Донецька до найближчого блокпосту доїхати — це 100 гривень в один бік, це найдешевша ціна. Туди і назад — 200 гривень. Я не впевнена, що пенсіонер вважає доцільною таку поїздку частіше, ніж раз на кілька місяців. Туди можуть дістатися тільки ті, хто має власне авто і робить досить велику закупку. Це не є пряма можливість для кожного мешканця мати доступ до товарів за українськими цінами. Крім того, дуже велика проблема з медикаментами.

Поділитися

Може бути цікаво

Справа про привласнення землі на Сумщині: що буде з міністерською кар'єрою Сольського

Справа про привласнення землі на Сумщині: що буде з міністерською кар'єрою Сольського

Чоловіки шукатимуть як легітимізуватися за кордоном — Павліченко

Чоловіки шукатимуть як легітимізуватися за кордоном — Павліченко

У Франції розуміють, що Росія і Китай хочуть формувати новий світопорядок — Гопко

У Франції розуміють, що Росія і Китай хочуть формувати новий світопорядок — Гопко