zarvanytsya.org.ua
Андрій Сайчук: Всі знають передісторію, що є Юліанський календар, є Григоріанський. І Юліанський застарілий, тому що не враховує високосний рік. Все ж ми продовжуємо залишатися з цим календарем в компанії Росії і Білорусі.
Орест Друль: Насправді, і православні, і католики, і протестанти святкують 25 грудня. Просто ця дата за Юліанським календарем вже змістилася на 14 діб. В 19 столітті різниця становила 12 днів. З’явилася плутанина в голові. Йде піст, потім диво Різдва, а потім Новий рік, як підтвердження свята народження. Зараз все навпаки.
Анастасія Багаліка: А як українська традиційність? Чи не перемішається воно з західною культурою?
Орест Друль: Вже був експеримент на початку 20 століття . Всі святкування залишилися, нічого не змінилося. Ми відділимося від «Руського миру» — це єдина «небезпека».
Анастасія Багаліка: Слухач вважає, що нехай рішення про перенесення дати святкування Різдва приймає Церква, святі отці, а не ми.
Орест Друль: Ми і є Церква. Громада, а не призначені кимось святі отці. У нас на Галичині за часів «совдепії» все було ясно: старий новий рік — це наше свято, а «Новий» новий рік — їхнє. Так було і з Різдвом. Поляки мали «польське» Різдво, а ми «наше». Але в пізні 80-ті ситуація помінялася, бо виявилося що 1 січня — це не російський, а європейський новий рік, і все не так просто.