gromadskeradio
Сьогодні День української мови і писемності. Зараз все частіше лунає думка, що політична українська нація не повинна обмежуватись однією мовою. Тим паче, що настає ера постнаціональних держав. А Євромайдан і війна на Донбасі довели, що українські патріоти не завжди розмовляють українською мовою. Однак незаперечним фактом залишається консолідаційна місія будь-якої мови в процесі творення держави, зокрема, й української.
Роман Матис, засновник громадської ініціативи «И так поймут», радник Голови Львівської ОДА, автор назви ранкової програми «На свіжу голову» каже, що щоденна послідовна праця з відстоювання позицій мови в умовах глобалізації не дає швидких результатів, але, все ж є найефективнішою, на відміну від одноразових ефектних покладань квітів до пам’ятників поетів чи PR-акцій, які швидко забуваються.
Зокрема, згадує, як домоглися виходу українською мовою глянцю Esquire, впорядкування документації компанії Philips Україна.
У день започаткування ініціативи, котрий збігся з днем захисту прав споживачів, Роман Матис та представники інших ініціатив провели вручення антипремії «Гнилий кабак» одному з закладів в столиці України, котрий відзначився ігноруванням потреб україномовних.
Щодо переселенців та іноземців у Львові, то Роман Матис стверджує, що люди йдуть вчити мову на безкоштовні курси, і це оцінює як державницьку позицію. Вважає, що треба привести до єдиної норми сучасний правопис, бо різночитання призводять до казусів у документації.
Аксіома збереження мови у державі — обов»язковий іспит для держслужбовців, а також для всіх зацікавлених в українському громадянстві. Оптимальним рішенням було б запровадити престижний міжнародний іспит на зразок TOEFL — екзамену з англійської мови.
Наталя Соколенко: Переживши усі заборони, утиски, укази царські, мова пережила складні часи, але залишилась у нашому суспільстві. Як і у часи СРСР, коли було проголошено про утворення єдиної історичної радянської спільності, так і зараз ми також продовжуємо боротися, щоб мова була повноправним інструментом утвердження української нації у світі. Що з цього виходить і з якими результатами і досягненнями ми прийшли до сьогоднішнього дня, говоритемомо у студії з Романом Матис, який на зв’язку зі студією телефоном зі Львова. Пане Романе, ми можемо називати вас чиновником, чи громадцьким діячем?
Роман Матис: Громадцьким діячем.Тому що функція радника є на громадських засадах.
Галина Бабій: Ви за своєї ініціативи здійснили багато гучних подій і гучних акцій таких як «гнилий кабак», домоглися української мови у документації транснаціональних компаній, які на нашому ринку. А що сьогодні вас турбує найбільше?
Роман Матис: Турбує все те, що і турбувало, бо україномовне середовище не таке, яким мало б бути. Тому я займаюсь просуванням ідеї організації парламентських слухань щодо стану української мови, які б стали стартом до написання нового мовного законодавства. Адже українці мають право на отримання інформації українською мовою.
Наталя Соколенко: У 2000 році було створено правописну комісію, яку президент Кучма згодом розігнав. Що зараз відбувається з українським правописом?
Роман Матис: Я маю статус захисника української мови, то спілкуюсь з філологами і відповідними академічними колами. Останнім часом у Львівському університеті піднімають питання створення нового правопису і розпочнуть ці роботи найближчим часом. В цьому є потреба, бо з цим пов’язано багато інших процесів. Зокрема, відсутність українського правопису ускладнює вивчення української мови іноземцями, які хочуть жити і працювати в Україні, також державним службовцям іноземного походження, які мають володіти українською мовою, а ми не можемо надати їм стандарту того рівня, який вони повинні знати.
Галина Бабій: Ви активно лобіювали організацію безкоштовних курсів на заході країни для переселенців зі сходу. Щось з цього приводу зрушилося?
Роман Матис: Зрушилося. Внутрішньо переміщені особи мають можливість учити українську мову, хто дійсно хоче того.
Галина Бабій: А чи насправді хочуть?
Роман Матис: Хочуть. Я бачу більше позитиву, аніж негативу. Надмірна толерантність може стати причиною засилля інших тут на Західній Україні. Тому мусимо активно підтримувати такі курси.
Галина Бабій: Дехто вважає боротьбою за українську мову, покладання квітів до пам’ятників до пам’ятка Шевченку, одноразові гучні акції, а дехто планомірно проводить лобіювання україномовних людей. Як можна збалансувати таку діяльність: прапораи, квіти і щоденну рутину?
Роман Матис: Як на мене, то треба використовувати той метод, який ефективніший. До нього долучаються ті люди, які готові витрачати свій час. Наприклад, ми просили Саакашвілі, щоб він у своїх публічних постах на Facebook використовував і українську мову.