В Україні люди масово йдуть з науки у комерційні структури, — науковець

«Молодь НАН — за реформу науки, а не бюджетний дерибан!» Так назвали свій «науковий перфоманс» науковці, які у вівторок в Києві пікетували будівлі уряду та парламенту. Вчені протестували проти закладених в проекті Державного бюджету 2016 планів Мінфіну оперативно «злити» в одну структуру Національну Академію Наук України та низку галузевих академій наук. Чи загрожують занепадом низці наукових закладів подібні інновації та чому про українську науку чують не часто?

Гостем студії був к.п.н. директор Інституту соціально-політичної психології Микола Слюсаревський.

В студії працюють журналісти Дмитро Тузов та Євген Павлюковський.

Євген Павлюковський: В Україні наука хронічно недофінансовуєтсья. А коли в країні відбуваються критичні події, гроші намагаються акумулювати з усього гуманітарного сектора економіки: науки, освіти, соціалки. Така ситуація і спонукала вас виходити на акції протесту?

Микола Слюсаревський: На жаль, так. Нашому суспільству нав’язують думку, що наука і освіта лише проїдають гроші і є виключно сферами споживання. Але ніхто не враховує те, що наука і освіта є інвестиціями в майбутнє. Але справа не лише в цьому, а і в тому, що ніхто не спромігся розібратися у ситуації реально. Я зараз скажу не дуже популярну тезу про те, що є сфери науки, працівники яких не в змозі знайти собі застосування, окрім інституту, де вони працюють. Для людей це є трагедія.  

Дмитро Тузов: Це дуже вузькопрофільні спеціалісти?

Микола Слюсаревський: Так. Але психологія до таких сфер не відноситься. Вона не є виключно наукою споживання. У психологів проблем з зайнятістю менше. Вони усюди затребувані: у бізнесі, війську. І коли зараз виникає злиденна ситуація, коли середня зарплата працівника складає 3 тисячі гривень, коли у Києві середня зарплата понад 7 тисяч.

Євген Павлюковський: Ви випередили моє питання. Я якраз хотів поцікавитися розміром зарплати наукового співробітника. Такий розмір зарплати і в інших науково-дослідних інститутах чи він буває меншим? Я знаю, що ще нещодавно ставка була 1300-1500 гривень.

Микола Слюсаревський: У нас по академії справді середня зарплата складає 3 000 гривень. Але є якісь невеличкі коливання.

Євген Павлюковський: Це сума, яку працівник отримує на руки, чи з неї ще вираховують податки?

Микола Слюсаревський: Ні. Таку суму працівнику нараховують. З неї ще вираховують податки. А сума, яку ви озвучили, справді є зарплатою молодшого наукового співробітника. Це повні злидні. Один з плакатів під час акції протесту містив напис «Молодь в науку! Будете отримувати 50 гривень у день».

В зв’язку з цією злиденною ситуацією я кожного місяця підписую кілька заяв на звільнення, люди масово йдуть з науки у комерційні структури.

Євген Павлюковський: Тобто йде масовий відтік наукових кадрів?

Микола Слюсаревський: Так. Чим старші працівники, тим вони важчі на підйом, а всі молоді і перспективні кандидати наук йдуть з інститутів.

Ми сьогодні розробляємо багато напрямків в психології, які гостро потрібні нашому суспільству, зокрема і в зв’язку з військовою агресією Росії. Ми забезпечуємо ці напрями теоретично, методично та методологічно, а люди на волонтерських засадах надають цю допомогу. Щоб ви краще уявляли обсяг цією допомоги – це приблизно 50 очних консультацій на тиждень, не рахуючи телефонного консультування та консультування іншими засобами. Крім іншого ми надаємо допомогу тим, хто працює з постраждалими. За рік в наших інститутах пройшли навчання і перенавчання 700 практикуючих психологів і соціальних працівників. Цю цифру можна множити на 20, адже кожен такий спеціаліст працює як мінімум з 20 постраждалими.

Євген Павлюковський: Не дивлячись на складні умови, ця наукова галузь розвивається?

Дмитро Тузов: Я тут порахував, поки ви розмовляли, реальну зарплату наукового співробітника. Відняв від 3 000 гривень 34 відсотки навантаження на фон заробітної плати і вийшла сума в 1980 гривень. Ви сказали, інвестиції в науку – це інвестиції в майбутнє. Як нам змінити цю парадигму в країні, адже у нас розумні люди і інновації є?

Євген Павлюковський: Тут насправді, Дмитре, ще одну цікаву цифру на мітингу науковці озвучували. Вони просили залишити їм хоч мінімальне фінансування в розмірі 2,7 млрд гривень, яке було у 2015 році. А що на ці кошти може наука і науковець отримати? Що ви отримували в минулому році?

Дмитро Тузов: А ще треба зважати на рівень інфляції, яка складає 40 і більше відсотків.

Микола Слюсаревський: Сьогодні, на щастя, поки що лише проектом бюджету, а не бюджетом передбачено 2,86 млрд гривень. З таким фінансуванням науки, яке ми маємо, нам варто зараз говорити не про те, що ми можемо винайти і вдосконалити, а як можемо врятувати те, що вже є.