Говоримо про візит Віце-президента США Джо Байдена в Україну. Його виступ перед депутатами, розмова з урядовцями та високі перемовини перебувають в центрі уваги української преси. Що стоїть за цим візитом? Це акт моральної підтримки України чи спроба тиснути на владу і пришвидшувати українські реформи?
Гість студії — виконавчий директор Українського інституту аналізу і менеджменту політики, політолог Руслан Бортнік.
В студії працюють журналісти Ярина Скуратівська та Тетяна Кононенко.
Ярина Скуратівська: У мене складається враження, що Джо Байден – це така собі ритуальна фігура. Він приїхав в Україну всіх рятувати, а ми самі ні на що не спроможні. Чи чекали від його візиту чогось грандіозного?
Руслан Бортнік: Справді, були такі очікування у українців. 80 відсотків опитаних заявляють, що Україна без такого чарівного зовнішнього копняка неспроможна проводити реформи. Теж саме демонструє і найсвіжіше опитування щодо питання НАТО. Все більше українців хочуть приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Така ж ситуація спостерігається і в багатьох інших сферах.
Ярина Скуратівська: Тобто люди думають, що хтось все за нас вирішить?
Руслан Бортнік: Так. Зберігається високий рівень недовіри до усіх українських політичних еліт.
Ярина Скуратівська: А самі політики не сподіваються на те, що приїзд Байдена допоможе навести лад між ними?
Руслан Бортнік: Така спроба також є. Мені відомо, що сьогодні багато політиків планують якісь свої акції і намагаються посилити свої впливи. Відповідно до цього певні кадрові перестановки будувалися під гаслом: Байден сказав зробити.
Крім того український уряд сподівається на те, що візит Байдена дозволить йому на деякий час стабілізуватися. В парламентській коаліції також є люди, які сподіваються, що цей візит дозволить трохи випустити пару і зменшити напругу, яка склалася в усій українській політичній системі.
Тетяна Кононенко: В ЗМІ вже жартують, що запізнення Байдена на годину дало змогу українським політикам зібратися всім і обговорити нагальні проблеми.
Руслан Бортнік: Так. Я очікував, що ВРУ після чарівного поштовху з боку США займеться сьогодні якимись важливими питаннями. Але в порядку денному засідання ніяких важливих тем немає. Це дуже погано. Це говорить про те, що візит Байдена був ефектний, але не ефективний.
Ярина Скуратівська: Що, на вашу думку, стоїть за візитом Байдена? Це акт моральної підтримки України чи спроба тиснути на владу і пришвидшувати українські реформи?
Руслан Бортнік: Вчорашній виступ у ВР ми аналізувати всім нашим інститутом. Це у нас зайняло три години. Ми його продивилися разів п’ять. Потім виключили звук і працювали з психологом з мімікою Байдена. Потім вимкнули перекладача і слухали оригінал промови. Дуже багато є питань до українського перекладу. Але тут також недопрацювала американська дипломатія, яка мала б погодити переклад українською мовою.
Після аналізу промови Байдена стало ясно, що США цілком розуміють, що Україна підійшла до певного рубежу. За зиму і весну цього року остаточно вирішиться чи буде існувати ця політична система, чи її треба буде знову перезавантажувати. Також на Заході є розуміння, що Україна стоїть на порозі глибокої соціально-економічної кризи.
Є велика недовіра суспільства до сучасних українських політичних еліт. Заява Байдена, яка прозвучала, є фактично червоною карткою. Якщо перекласти її з дипломатичної мови на звичайну — це найбільш різка заява з боку США. Ми не знаємо, що звучало в кулуарах, але те, що звучало публічно — це меседж до українського народу максимально контролювати владу в її антикорупційній діяльності. Це була дуже жорстка промова, дуже чесна і дуже емоційна, з американським жестом відчаю стосовно того, що відбувається в українській антикорупційній сфері.
Ярина Скуратівська: Тобто світ вже втомився від України?
Руслан Бортнік: Ні, я з вами не погоджуюся. Якби від України була втома, Байден би до нас не приїхав. Вони хочуть допомогти нам щось змінити. Якби Захід від нас стомився, вони б махнули на Україну рукою.