«Влада і бізнес не підготувалися до співпраці з Зоною вільної торгівлі з ЄС», — експерт

З першого січня 2016 Росія планує заборонити ввезення українських продуктів на свою територію. Водночас, із 1 січня 2016 починає діяти зона вільної торгівлі з ЄС. У ЄС вже заявили, що не збираються компенсувати збитки українським підприємствам за втрату російського ринку збуту, тому що це, на думку європейських чиновників , було зрозумілим і передбачуваним, відтак, Україна мала підготуватися і переорієнтувати свій експорт на інші ринки. 

Любов Акуленко, координаторка ініціативи «Сильніші разом» (що займається промоцією Угоди про Асоціацію між Украною та ЄС) вважає, що Україна погано підготувалася до нових можливостей, що їх відкриває зона вільної торгівлі з ЄС. Бізнесмени не дбали про підвищення якості своїх товарів і послуг (за винятком кількох великих сільгоспвиробників, що протягом 5 останніх років модернізували виробництво під вимоги ЄС і збільшили експорт на європейський ринок).

Свою велику частку відповідальності за це несуть і народні депутати. Верховна Рада вкрай повільно ухвалювала необхідні закони: «Ці закони руйнують радянську систему контролю за якістю товарів, безпечність харчів та подібні процеси. А зруйнувати це важко, багато груп інтересів захищають зручну їм систему», — вважає Любов Акуленко.

Наталя Соколенко: Український бізнес та влада встигли підготуватися до ембарго?

Любов Акуленко: Влада любить говорити мовою цифр. Я маю статистику. До 2000 року все росло, після кризи пішов спад. В Європу потік постійний. Коли падає російський ринок, не зростає європейський. Квоти ми почати використовувати. Багато сільськогосподарських квот ми зразу витрачаємо: курятина, томатний сік. Багато компаній не готувалися до змін на ринку. Розвиток є необхідною умовою.

Ольга Бабчук: Прем’єр-міністр сказав, що ми втратимо близько 600 мільйонів.

Любов Акуленко: Якщо ми і втратимо, то не багато. По сільськогосподарському спектру ми вже все втратили. Ми можемо втратити в машинобудівній сфері. Росія хоче дослідити ті сфери, які можуть бути чутливі до цього.

Наталя Соколенко: Чого боїться Росія? Що європейські товари потраплять до нас, а потім до Росії?

Любов Акуленко: Я не розумію, чого боїться Росія. Зайде невелика кількість товарів. Ми відкриваємося асиметрично. Ми будемо відкриватися 15 років, поки ми не готові. Наші мита будуть дешевші.  Російська влада боїться, що Україна перепакує європейські товари і під виглядом українських завезе їх в РФ. Цей страх не обґрунтований.

Ольга Бабчук: Влада РФ заявляє, що Росія через ці санкції захищає себе від потоку товарів з країн третього світу через Україну. Кому з першого січня буде краще?

Любов Акуленко: Динаміка експорту в РФ дуже впала. Експорт України в Росію зменшився з 17, 6 млрд. доларів у 2012 році до 3,1 млрд. у 2014. А експорт України в ЄС залишається на однаковому рівні останні три роки і становить приблизно 17 млрд. доларів. Вони роблять гірше своїм споживачам. Наші товари дешевші. Гірше буде двом сторонам. В них же ще ембарго на європейські товари.

Ольга Бабчук: Вже знаходять схеми як його обійти.

Любов Акуленко: Перекрити цей потік неможливо. Потоків великих не буде, але припинити повністю їх неможливо.

Наталя Соколенко: Чи вистачило часу та грошей Україні підготуватися до санкцій? Якщо не вистачило, то чому?

Любов Акуленко: Часу було мало. Це складний процес. В нас ситуація складається дивно. Нам треба було адаптувати норми та законодавство до європейського ринку. Це означає ламати систему СРСР, а це дуже важко. Ці норми дуже важкі. Вони відображаються на виробниках, на корпораціях. Наша ВР працює дуже повільно. Європейці вже втомилися від нас. Вони не дуже зацікавлені в нашому ринку, це наша зацікавленість .

Ольга Бабчук: Фінляндія втратила ринок СРСР в 90-х роках. Як їм вдалося пройти цей шлях?

Любов Акуленко: Всі країни центральної Європи пройшли цей шлях. Вони розлучилися з СРСР. Вони були країнами кандидатами на членство в ЄС. Вони мали велике фінансування, в них була політична воля, вони створювали систему допомоги виходу виробникам на ринок Європи. Половину грошей на це давали держави, половину виділяв ЄС. Нам треба виходити на Асоціації з ЄС. Це дорогий процес. Важлива законодавча робота. Для м’яса и молока, наприклад, треба отримати спеціальний дозвіл. Необхідно приймати законодавство і працювати чесно.