Олександр Оксимець, координатор дослідження видання Texty.org.ua “Вкрадений Дніпро”, з колегами нарахував на берегах Дніпра у Києві 150 парканів. Але не паркани вважає головною проблемою. “Найбільша проблема зараз те, що немає стратегії розвитку й утримання берегів Дніпра. Ані в Киві, ані в цілому в Україні”, — говорить дослідник. Можна знести паркани, але їх можуть поставити знову, якщо немає чітких правил, ухвалених громадою міста.
30% берегової лінії наразі недоступні для киян — там паркани приватних будинків, про зони тощо. Але з 70% доступних берегів лише 15% дослідники назвали комфортними для прогулянок. Решта, хоч і не відгородженл, але захаращені чагарниками або засмічено.
“Поки ніхто з активістів, архітекторів, екологів чи посадовців і депутатів Кивради не взяв на себе відповідальність розробити стратегію Дніпра. Ми ж своє дослідження “Вкрадений Дніпро” разом із рекомендаціями передамо головному архітектору Києва, меру і депутатам”, — розповів Олександр Оксимець
Наталя Соколенко: На берегах Дніпра 150 парканів. Хто їх поставив?
Олександр Оксимець: Ми не дуже заглиблювалися, хто їх ставив.
Галина Бабич: Ви з’ясовували чи вони встановлені законно чи незаконно?
Олександр Оксимець: Якщо цей паркан блокує доступ до води і видно, що це прибудова до приватного сектору, то це незаконні паркани. Але є винятки. Це огорожа насосних станцій. Ще є промзони, які мають бути огороджені.
Наталя Соколенко: В. о. головного архітектора Києва пообіцяла знести всі загорожі. Інколи пропонують використовувати “метод Саакашвілі”. Що це таке і чи дієвий він?
Олександр Оксимець: Думаю, можна. Аби поламати щось незаконне, достатньо керуватися законом. Мер Києва має всі повноваження зробити це. Навіть може зробити це на тракторі, аби попіаритися.
Галина Бабій: Плавні засипані будівельним сміттям, з них зроблені новонасиплені дамби. Це змінює акваторію Дніпра. Чи це також входить у ваші дослідження?
Олександр Оксимець: Найбільша проблема — у відсутності стратегії. Ми бачимо велику кількість автотрас вздовж берега, де не комфортно гуляти, зокрема в центрі міста. Такі облаштовані території могли б притягувати туристів.
Наталя Соколенко: Згідно проекту “Вкрадений Дніпро” закритих берегів — 30%, комфортних набережних — 15% і проблемних — половина. Є у вас бачення, як проблемні зони зробити доступними?
Олександр Оксимець: Із боку влади є розуміння потрібних змін, але не у всіх. Важливо виносити це на обговорення громади. Варто зробити більш доступними набережні для всіх категорій громадян, зокрема інвалідів.Треба переглянути призначення промзон, а склади перенести. Крім того, варто очищувати ділянки від сміття.
Галина Бабій: Як на доступних набережних, які засмічені, навести лад? Робити їх платними?
Олександр Оксимець: Платні пляжі — це не вихід. Можна розвивати узбережжя, додаючи необхідні елементи інфраструктури.