За рахунок аграріїв уряд хоче закрити діри в бюджеті, — Віталій Скоцик

Українські аграрії вранці 10 грудня вийшли на загальний всеукраїнський страйк. Таким чином працівники аграрної галузі протестують проти скасування податкових пільг та зміни податкової бази. Що чекає аграрну галузь країни в разі скасування зазначених пільг та чому молоді українці не поспішають займатися фермерством,— з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був лідер Аграрної партії України Віталій Скоцик.

В студії працюють журналісти Дмитро Тузов та Євген Павлюковський.

Євген Павлюковський: Що вас спонукало вийти на мітинг. Я так розумію, це вже не вперше відбувається?

Віталій Скоцик: Це вже четвертий страйк у цьому році. У нас були два страйки біля Верховної Ради 30 червня і 2 липня. Власне вони носили все той же характер, що і сьогодні.

Дмитро Тузов: А щось змінилось після тих страйків? Якісь ваші вимоги були виконані?

Віталій Скоцик: Так, нам вдалося під час тих двох страйків залишити ту систему оподаткування, яка була на початку року, не залежно від намагання уряду змінити її протягом року, і залишити її такою, якою вона була на початку року. Третій страйк був щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Ми досягли того, чого хотіли. Правда ми вимагали продовжити мораторій на 10 років, а отримали продовження на рік. Власне позавчора Президент підписав цей закон ВР. І сьогодні ми вже говоримо не про 2015 рік, а про наступний рік, тому що уряд не полишає своїх намірів зробити те, що вони хотіли зробити протягом цього року.

Дмитро Тузов: Давайте по черзі розбиратися. Ви сказали про податки. Що влаштовує, а що не влаштовує людей, які виходять з протестом?

Віталій Скоцик: Аграрії — це не тільки виробництво. Аграрна галузь включає на сьогоднішній день в себе аграрну науку, освіту, виробництво різного типу, починаючи від одноосібників і завершуючи великими агрохолдингами. Це сьогодні місцева влада, бо у нас на місцевих виборах пройшло досить багато людей від Аграрної партії в різні органи місцевої влади, і це законодавчий орган. Тобто ми не говоримо тільки про виробників. Аграрна галузь сьогодні бюджетоутворююча галузь. Це галузь №1, навколо якої будується вся економіка нашої держави.

Дмитро Тузов: Чи на справді можна об’єднати інтереси маленьких аграріїв, фермерських господарств із величезними агрохолдингами? Вони не конфліктують?

Віталій Скоцик: Ми інтенсивно працювали над тим, щоб уникнути екстраполяції скажімо поглядів від маленького до самого великого. І сьогодні аграрне середовище — це об’єднана спільнота. І той страйк, який почався сьогодні, несе дві дуже чіткі економічні вимоги.

Євген Павлюковський:  Які? Озвучте.

Віталій Скоцик: Перша: залишити спеціальний режим ПДВ для аграрних виробників. І другий: залишити ту систему оподаткування, яка працювала протягом 2015 року.

І це не пільгова система, це система, яка була розроблена ще в 1998 році. Вона не є пільговою, якщо її порівняти з системою оподаткування аграрного виробництва, яка сьогодні є у північноамериканського чи  західноєвропейського фермера.

Дмитро Тузов: Там дотаційна модель, там бюджет дотує фермера.

Віталій Скоцик: Коли ви почитаєте доктрину наприклад Міністра сільського господарства Німеччини, він говорить не про дотацію, а про винагороду фермеру за те, що: а) він годує всю націю; б) він є осередком національних культурних цінностей.

Євген Павлюковський: Ви виступаєте саме за подовження цих дотацій, пільг, винагород, формулювання неважливе, чи саме за те, щоб лишити їх на якійсь постійній основі .

Віталій Скоцик: Я хочу ще раз наголосити — у нас немає дотацій держави, на відміну від Західної Європи. У нас немає тих пільг і винагород, про які ми тут щойно згадували. Ми говоримо про ту систему оподаткування, яка була розроблена в Україні у 1998 році під впливом певних факторів.

Євген Павлюковський: Яких саме факторів?

Віталій Скоцик: Країна рухалася до вступу до СОТ. Єдиний раз за історію українського сучасного парламентаризму аграрії мали повноцінну фракцію у нашій державі. Треба було розробити унікальний інструмент, якого не було в жодній іншій економіці, який би давав можливість уникнути конфлікту з СОТ і знайти шлях, яким ми можемо підтримати аграрне виробництво, щоб воно розвивалось.

І цей унікальний інструмент був розроблений у вигляді двох простих напрямків: це спеціальний режим ПДВ. Аграрій сьогодні, коли він продає, скажімо, молоко або будь-що інше, 20% ПДВ залишає на спеціальному рахунку. Він може використовувати ці кошти виключно як оборотні для придбання всього того, що потрібно йому для аграрного виробництва, але ні в якому іншому напрямку.

Тобто в країні, в якій фактично не було дотацій, пільг, фінансового інструменту, який би давав можливість мати кредит на 30 років під 1, 5%, як у північноамериканського фермера, ці 20 % оборотного податку давали аграріям можливість розвиватися.

За останні 15 років аграрії України стали другим експортером зерна у світі . За останні 5 років наростили вдвічі виробництво зерна. І от у минулому році уряд перед самим Новим роком оголошує про те, що спрощеної системи оподаткування, власне фіксованого сільськогосподарського податку, не буде, аграрії переходять у спрощену систему оподаткування, 4-у групу, аграрії втрачають 20 млрд грн оборотних коштів. Тоді нам вдалося відбити цей режим ПДВ. Зараз уряд хоче забрати обидва інструменти, які були у аграрного виробництва з 1998 року.

Дмитро Тузов: У країні цей податок на додану вартість давно став корупційним. Я не екстраполюю на аграріїв, але багато маніпуляцій відбувається все ж навколо цього податку, пов’язаних з його поверненням. Чи справді доходять ці пільги чи особливий режим до агросектору?

Віталій Скоцик: Ми говоримо на сьогоднішній день про спеціальний режим ПДВ для аграріїв. Що це таке? Аграрій продає на внутрішньому ринку продукт і в ціні одразу закладає ПДВ, який без будь-якого втручання чиновника чи податкової, залишається на спеціальному рахунку конкретного фермера.  Тут ніякої корупційної складової немає.  Наголошую, спеціальний режим ПДВ не стосується експортного ПДВ, де є корупційні складові. Внутрішній ПДВ, маленькому, дрібному виробнику служить як пакет оборотних коштів — ось про що ми говоримо нині.

Євген Павлюковський: Але чому тоді уряд хоче зняти цей податок, будемо називати його так, адже він є успішним?

Віталій Скоцик: Ми вже вступили в СОТ і з нею це було погоджено, тобто це той інструмент, який СОТ дозволила Україні використовувати. Якщо забрати цей інструмент, це не створить ніяких умов для розвитку аграрного бізнесу. Є 20% з продажу сільськогосподарської продукції, яка виробляється фермером, і які є у розпорядженні фермера. А сьогодні держава каже: мені треба латати дірки у грошових потоках державного бюджету, ми забираємо у тебе 20% для того, щоб латати свої дірки.

А фермер каже: чекайте, якщо кредит я не можу взяти у банку більше 30%, ви у мене ще забираєте 20% оборотних коштів, як я маю далі жити і працювати?

Євген Павлюковський: А яка альтернатива цьому може бути?

Віталій Скоцик: В аграрному середовищі є купа напрацювань. Але я вам скажу відверто, що те, що було напрацьовано в 1998 році, на сьогоднішній день є найкращим інструментом для розвитку аграрного сектору. Якщо ми знайдемо щось інше, ця дискусія триватиме протягом року і це сприйме аграрне середовище, уряд врахує це в державному бюджеті, тоді можна говорити, що в 2017 році ми будемо використовувати якийсь інший інструмент.