facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Зараз у фотомистецтві найактуальніший напрямок – фотоісторії, – Радченко

Про єдиний в Україні фестиваль фотографії «Одеса-Батумі фото дні» говоримо з Катериною Радченко, кураторкою української частини фотофестивалю

Зараз у фотомистецтві найактуальніший напрямок – фотоісторії, – Радченко
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

13-16 квітня в Одесі відбудеться єдиний в Україні фотофестиваль “Одеса-Батумі фото дні”. Говоритимемо у студії про фестиваль та тенденції в українській та світовій фотографії.

«У світі найпопулярніший жанр у фотографії – фотоісторії. В Україні більше актуальний жанр – фоторепортаж», – розповідає Катерина Радченко.

Також фотографи охоче використовують аналогові, а не цифрові камери, і навіть саморобні апарати. За їхньою допомогою виходять вельми оригінальні роботи, яких не зробиш цифровою камерою.

«В Україні є регіональні відмінності в стилях фотографії. У Львові – відчутний вплив Польщі, в Одесі – аби продати», – розповідає Катерина Радченко.

Також Катерина Радченко розповіла, що в Україні бракує професійної освіти для фотографів, яку слід зробити. 

В Україні не сформовано ринок фотографій. Тому українським фотомитцям треба виходити на світовий рівень, аби продати свої роботи.

Дмитро Тузов: Фотографію можна вважати частиною сучасного мистецтва?

Катерина Радченко: Фотографію можна вважати частиною усього, у тому числі і частиною сучасного мистецтва. Фотографія є важливим фактором життя. Хоча ми на це не звертаємо уваги.

Наталя Соколенко: Розкажіть про фестиваль «Одеса-Батумі фото дні».

Катерина Радченко: Є багато ініціатив, які намагаються розвивати фотографію, але цей фестиваль єдиний. Він об’єднує дві країни – Україну і Грузію. Фестиваль має на меті об’єднати всіх фотографів України і дати їм можливість як навчатися, так і розвивати своє бачення фотографії.

Дмитро Тузов: Ви хочете створити фотоспілку?

Катерина Радченко: Ніякої спілки створювати не будемо. Все демократично і вільно. Просто, щоб тусуватись, спілкуватись і навчатись.

Наталя Соколенко: Можна говорити, що у нас є різні школи фотографії, різні стилі?

Катерина Радченко: Однозначно, фотографія, особливо у історичному контексті, вона відрізняється. У Львові був вплив Польщі, і візуально вона зовсім інша, ніж у Києві. У Києві – це репортажна фотографія. Одеська фотографія – це якісний формат на продаж.

Наталя Соколенко: Коли відбудеться фестиваль і як взяти у ньому участь фотомитцям?

Катерина Радченко: Він відбудеться у Одесі з 13 по 17 квітня 2016 року. Фестиваль поділено на декілька секторів. Для професійних фотографів, є майстер-класи, є відкриті лекції, показ найкращих фотографій світу.

Дмитро Тузов: На світовому ринку наскільки цінується фотомистецтво?

Катерина Радченко: На світовому цінується, а в Україні не дуже. У нас не існує ринку фотографій. Тому українські фотографи мають виходити на міжнародний рівень.

Дмитро Тузов: Є у нас фотографи, які відомі у всьому світі?

Катерина Радченко: Є, але, як для багатомільйонної країни, їх дуже мало.

Дмитро Тузов: Наші фотографії з лінії фронту, вони драматичні. Світ сприймає цей драматизм?

Катерина Радченко: Світ сприймає їх як новини, бо фотографія – це медіа. І коли Україна є актуальною у світі, тоді і світ сприймає такі фотографії. Будь-яка фотографія є репортажем, але через певний час вона матиме художню цінність.

Наталя Соколенко: Які актуальні напрямки є в фотомистецтві?

Катерина Радченко: Актуальним є фото історії. Фотографи також повертаються до традиційних аналогових фото.

Поділитися

Може бути цікаво

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ