Збитки НАК «Нафтогаз» цього року сягнули 88 мільярдів гривень, — експерт

Україна поновила закупівлю газу безпосередньо в Росії. Ціна $230 за тисячу кубометрів. Водночас уряд вдається до соціальних кроків, на межі популізму — власникам газових котлів дозволили споживати 200 кубометрів газу за півціни, а домогосподарствам без лічильників – знизили норми споживання. Незважаючи на це, населення платити не поспішає – борги за газ з моменту підняття тарифу виросли утричі – до 2.964 мільярдів гривень.  Чи здатен звичайний українець вкластися в таку норму та чи вистачить йому грошей на те, щоб сплатити навіть половину вартості спожитого газу, — з’ясовували у програмі «На свіжу голову».

Гостем студії був директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.

Едуард Лозовий: Прем’єр Яценюк сказав, що гроші на те, щоб покрити різницю, є. Ці гроші лежать в державному бюджеті. Звідки раптом взялися ці гроші?

Дмитро Марунич: Не раптом. Про те, що тарифи будуть 7.158 і 3600 на 200 оцих пільгових кубів на зиму, це ж було прийнято рішення в березні місяці.

Я так розумію, що Арсеній Петрович, заявив, що уряд робить добро для громадян, але це рішення було прийнято. Всі можуть ознайомитися з архівами, є постанова, якою запроваджено всі ці тарифи і нормативи споживання. Рішення принципове. Його було ухвалено ще навесні поточного року. Проект плану «Нафтогазу України» не затвердили, але його розраховували за цими тарифами. Добро на все це давали міжнародні кредитори України. Бо вони ж повністю слідкують за цим процесом. Дифіцит плану «Нафтогазу» був прийнятний, як і дефіцит бюджету. Це не новина, просто Прем’єр-міністр вирішив напередодні показати, як він працює.

Мені здається, що тут є не тільки піар-складова, оскільки населення, після того, як їм підняли тариф на газ, перестало фактично платити. Державна статистика говорить, що до 1 вересня цього року, борги населення за газ виросли майже до трьох мільярдів гривень.  На 1 вересня, минулого року цей показник складав трохи більше одного мільярду, зараз майже три. Особливість в тому, що оці неплатежі почалися в теплу пору року, коли споживається мінімум газу. А пов’язують його з тим, що підвищення ціни на газ у 6 разів призвело до того, що населення просто перестало платити.  У цьому випадку треба оформлювати субсидію.

Борги нарощуються. У мене немає перед очима фінансового плану «Нафтогазу», там можна з точністю припустити, він враховує частину газу, яка була продана по 3.600 і яка по 7.188. Середній тариф там нехай буде 5.500. За цим тарифом буде продано приблизно 15 мільйонів кубів газу. Надходження до «Нафтогазу» від такої діяльності має скласти більше ніж 70 мільярдів гривень. Зростання боргу на 2 мільярди гривень — погано, але не критично. А от що буде після опалювального періоду я не знаю. 

Ярина Скуратівська: Є у вас прогнози цифрові, відсоткові, як це все може працювати?

Дмитро Марунич: Однозначно можна сказати, що буде падіння рівня оплати. Але це експеримент. Ніколи ще Україна і абоненти не стикалися з таким підвищенням тарифу. Тариф підняли для окремих категорій споживачів в 7.5 разів.

Едуард Лозовий: Хоч це і соціальний піар, уряд здав половину тарифу на 200 кубометрів. Є ще одна штука, коли уряд у самого «Нафтогазу» забирає гроші. Коли встановили нові норми споживання для тих, у кого немає лічильника. Як це держава буде компенсувати «Нафтогазу»?

Дмитро Марунич: Це є наслідок популізму, який сповідували окремі посадові особи. Чи в регуляторі чи в Міністерстві, чи в Уряді. Рік тому більше 9 кубів була норма, потім зменшили до 6, але це було більш-менш прийнятно. А потім зменшили до трьох кубів. І вийшло так, що людям немає сенсу встановлювати лічильники. Значній кількості споживачів цей газ отримувати без лічильника і взагалі відмовитися.

Едуард Лозовий: В Міністерстві жартують, що таким чином, вони спонукають енергокомпанії за свій кошт встановлювати людям лічильники.

Дмитро Марунич: Є норма в законодавстві, яка вимагає рано чи пізно, раніше це було 1 січня, всіх абонентів побутових облікувати лічильниками. І після того компанія-постачальник не мала права постачати гаї їм взагалі. Зараз там є певна зміна, можливо, ці часові рамки посунуться. Але ж нічого безкоштовного не буває. Якщо абонент не сплачує ці 3 тисячі за лічильник, то ці гроші має хтось сплатити. Тобто це має зробити Облгаз. Облгаз тариф отримує від НКРЕКП, а тариф вже в ціну вкладається в остаточну. Щоб ви розуміли, в минулому році на встановлення лічильників Облгази витратили до 500 мільйонів гривень. Хоча в них дуже падає виручка, бо падають обсяги транспортування. Вони не заробляють цих грошей, а потрібно, щоб облікувати всіх абонентів, близько 5 мільярдів гривень. Виникає питання — за який рахунок будуть це робити. За свої гроші ставити, або чекати. Всі мають розуміти, що нічого безкоштовного не буває. Якщо не платить абонент так, то ці гроші будуть вкладені в тарифи.

Едуард Лозовий: А до того часу газове господарство, яке постачає газ фізособам, не збанкрутує?

Дмитро Марунич: Може. Ситуація дуже невтішна. До проблем економічних, додалося також різке падіння обсягів споживання газу і менше транспортної роботи. Транспорт — основне джерело їхнього доходу. Є прогнози, що якщо тарифи на транспортування залишатимуться поточними, то за три п’ять років їх просто не буде. Облгази перейшли на триденку. Обхідник простий, який лічильники перевіряє, отримує 2 тисячі гривень зарплатні.

Ярина Скуратівська: Кому належать Обленегро?

Дмитро Марунич: Вони переважно в приватній власності, але ж «Нафтогаз» у державній власності. І що з того? Збиток в минулому році становив 88 мільярдів гривень. В цьому році його планують скоротити у 2.5 рази. Але ж ми маємо розуміти, що уряд «закачає» у «Нафтогаз» більше 30 мільярдів дотацій. От і вся економіка.

Едуард Лозовий: Це гроші, які будуть платити ще наші діти?

Дмитро Марунич: Питання ж не втому, яка компанія: державна чи приватна. Мова йде про те, що тарифи вже ринкові, а економіка країни і соціальна сфера не гарантує людям таких доходів За даними Держстату реальний рівень доходів суттєво впав. Звичайно це все важко і складно.