Антропологія, корпоративна культура та чому українці перебудовують балкони: розмова з Тіною Полек
Коли стався COVID-19, антропологи по всьому світу заворушилися, каже антропологиня Тіна Полек.
Гостя — кандидатка історичних наук, бізнес-антропологиня, авторка блогу в телеграм «Антропологинька» Тіна Полек.
Тіна Полек: В IT-компанії «Innovecs» я займаюсь дослідженням корпоративної культури. Інша моя діяльність — громадська. Я — співзасновниця Центру прикладної антропології, де ми займаємося популяризацією антропології. Нашою великою мрією є її інституціоналізація.
Антропологія може бути фізичною та культурною. Культурна антропологія вивчає, як культура впливає на поведінку людей, як поведінка людей впливає на культуру.
Найголовніше, чим відрізняється антропологія від будь-яких інших соціальних досліджень — це погляд зсередини. Антрополог дивиться на спільноту, яку досліджує, не з точки зору власної етики та цінностей, а з точки зору того, що важливо і чому важливо для цих людей. І це завжди лежить у контексті. Це знання контексту дуже сприяє взаєморозумінню. Я вірю, що це найважливіше зараз в сучасному суспільстві.
Коли стався COVID-19, антропологи по всьому світу заворушилися. І в цьому була перевага для таких країн, як наша. Я, наприклад, змогла потрапити на величезну кількість онлайн-заходів, на які б ніколи не потрапила, бо вони були б десь в Америці офлайн.
Про дослідження щодо дітей і вплив пандемії на них
Про те, як проживають пандемію діти, не знає ніхто. Є багато опитувань, спрямованих на дорослих, а про дітей — нічого.
Ми зараз на етапі звіту з дослідження. Маємо трохи абсолютно неочевидних висновків.
- Для деяких дітей перебування на карантині було способом позбавитись булінгу.
- Карантин — це спосіб перевірити, хто твій друг, а хто ні, хто продовжили з тобою спілкуватись, а хто ні.
Кількісні дані показують те, як думають люди. І це дуже важлива інформація. Але, щоб розуміти, чому люди так думають, потрібні якісні дослідження. І от цієї сфери дуже бракує. Знаходити ці чому, бачити їх…
Про дослідження щодо балконів
Ми шукали відповідь на питання: «Чому?». Чому люди перебудовують балкони, як реалізовують свої потреби, як це пов’язано з забудовою українських міст.
Зрештою ми дійшли до висновку, що скління і перебудова балконів настільки унормувалися, що стало традицією. Зараз це практика, яка продовжує самовідтворюватись. Ніхто додаткових зусиль для цього не робить, це існує саме собою. І це найважливіша річ. Що люди не якісь «неправильні», не мають смаку чи чогось такого, люди все розуміють, але в них є практичні проблеми й уявлення про те, що ця практика є нормою.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS