Космічна галузь — це не «гроші в космос», це також дохід — Наталя Боротканич

Гостя — кандидатка історичних наук, викладачка в Національному авіаційному університеті, координаторка космічних проєктів в групі «Ноосфера» Наталя Боротканич.

Наталя Боротканич: Я ніде не працювала, окрім космічної галузі. В якийсь момент я зрозуміла, що є такий цікавий пласт — історія космонавтики. І вирішила, що хочу писати дисертацію з цієї галузі.

Про журнал «THE UNIVERSE. SPACE. TECH»

Йому вже скоро 20 років. 2 роки тому компанія «Ноосфера» вирішила продовжити життя цьому журналу, який закривався, і профінансувати його. На превеликий жаль, це неприбутковий проєкт, наша компанія дотує цей журнал. Наша мета — розповідати про український космос. Українською мовою журнал видається з цього року. Ми вже працюємо над шостим україномовним випуском.

Космос в повсякденному житті

Супутники сьогодні інтегровані практично в усі сфери життя. Це будь-який додаток, який визначає вашу геолокацію. Супутники інтегровані в банківській сфері.

З космосу ми не просто бачимо картинку, яку розвідники використовують для того, щоб знати потрібний об’єкт. Ми бачимо її в різних спектрах. Можемо визначити рівень хлорофілу в рослинах. А це нам повідомляє, що відбувається з рослинами: щось позитивне чи негативне. Ми можемо прогнозувати врожай. Тому наше життя дуже тісно зав’язане на космосі.

• У космосі активно ведуться війни. Є технології по зведенню супутників з орбіти.

Якщо вивести з ладу кілька космічних апаратів, можна позбавити зв’язку цілу країну або банківську систему (наприклад, США). Тому сьогодні активно створюються космічні війська. З одного боку, ми говоримо, що космос — мирний, а з іншого боку, існують космічні війська, які сьогодні планують розміщувати в космосі зброю.

Цікавим є договір, прийнятий у 1963 році, який говорить про те, що «жоден об’єкт у космосі не може належати жодній країні». Наприклад, Місяць та інші космічні тіла. Є ідея добувати ресурси на астероїдах. США дозволяють своїм приватним компаніям тепер це робити. І тут є така правова колізія: з одного боку, космічні ресурси не можуть комусь належати, а з іншого, їх хочуть добувати, тому що знають, що ресурси Землі вичерпуються.

Україна і космос

У радянські часи Україна відіграла важливу роль у дослідженні всіх цих технологій. У 90-ті роки Україні стало складно утримувати всю цю галузь, але вона певним чином змогла об’єднатися, переорієнтуватися. Тому що історично Україна робила більше бойових ракет, ніж космічних. У Радянському Союзі все було створене для того, щоб всі республіки не могли відірватися одна від одної. Тому одну ракету створювали всім Радянським Союзом. І вже в роки незалежності Україна робила ракету, а Росія поставляла двигун. Тривалий час ми не звертали на це увагу, так продовжувалось до 2014 року.

Зараз якось потроху Україна пробує щось робити. Є кілька контрактів з іншими іноземними замовниками (бо з Росією перервано співпрацю повністю). Ну і, приємно, що в Україні почали з’являтися приватні компанії.

Космос вже тут і сьогодні. Якщо Україна сама не буде розвивати свою космічну діяльність, то цю нішу займе хтось інший. Космос — це не лише гроші в космос, а і дохід.

• Кожен долар, вкладений в космос, приносить приблизно у вісім разів більше доходу.

Повну програму слухайте в аудіофайлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS