Нам треба поіменно згадати науковців, яких знищили під час сталінських репресій — біолог Олексій Болдирєв

На думку Олексія Болдирєва, втрати під час сталінських репресій досі впливають на українську науку.

Ведучі

Ольга Маслова

Гостi

Олексій Болдирєв

Нам треба поіменно згадати науковців, яких знищили під час сталінських репресій — біолог Олексій Болдирєв
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-naukaykpomaslu-2020-09-13_boldyrev.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/09/hr-naukaykpomaslu-2020-09-13_boldyrev.mp3
Нам треба поіменно згадати науковців, яких знищили під час сталінських репресій — біолог Олексій Болдирєв
0:00
/
0:00

Гість — біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту фізіології імені Богомольця НАН України Олексій Болдирєв. Він є одним із засновників проєкту «Моя наука», що займається популяризацією наукових досягнень.

Олексій Болдирєв: Скоріш за все (оскільки до листопада якогось прогресу з якістю носіння масок і виконання інших карантинних обмежень, які ми спостерігаємо в метро, кафе і навколо, нічого гарного не передбачається) ми будемо пробувати відносно новий для нас онлайн-варіант. Звісно, в нас є записи попередніх лекцій. Ми сподіваємося, це вийде. На щастя, в нас є деякі ресурси від Громадського бюджету Києва, який ми виграли минулого року. Ну і дуже сподіваємось, що наступного року Дні науки відбудуться.

  • Тому подаємося зараз разом з науковими пікніками (проєкт 1455). Хто не встиг проголосувати, будь ласка, підтримайте. Бо це дає змогу деякі речі перекласти з плечей волонтерів. Студії, камери коштують грошей. На жаль, постійних спонсорів немає.

На жаль, на території нашої країни все в багатьох галузях було зруйновано: людей або викидали з науки, або знищували фізично. Те, що в нас тут коїлося в 20-ті, 30-ті роки… Наука — це довгий процес. Років 20 треба, щоб людина сформувала власне уявлення про світ. Навіть одиниці викинутих людей — це непоправний удар по науці. А коли це ціле покоління…

Через нестачу фінансування, через можливість виїхати закордон багато людей просто втекли. Врятувалися для науки. Але тепер треба їх якимись пряниками сюди назад заманювати.

Є, наприклад, такий Володимир Правдич-Немінський. Людина, яка зробила першу в світі неінвазивну енцефалограму (у 1912-13 роках в Київському університеті). Він вперше придумав, як за допомогою струнного гальванометра поміряти струми, не розрізаючи черепа собаці. Ну, і довів, що вони точно такі ж, як і якщо розрізати. І опублікував це в німецькому журналі. І тільки через 13 років, Бергер, німецький психіатр, прочитавши цю статтю, взявся зробити це на людині. Бергер вважається досі батьком енцефалографії у світі. Хоча пріоритет очевидний. А все чому: 1929 року Правдич-Немінський був заарештований. Справа: «Дворянське походження».Були люди, про яких ми нічого взагалі не знаємо.

Тоді були великі втрати, вони досі впливають. Я вважаю, треба згадувати всіх цих людей поіменно. Якщо ми не переживемо цю травму, далі буде важче.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS