У студії — психотерапевтка Віталіна Устенко, авторка телеґрам-каналу «О чем думает моя голова».
Віталіна Устенко: Є дві магістральні у світі позиції: одна стоїть на тому, що психотерапія — це окрема галузь. Інша, до якої я більше тяжію, стоїть на тому, що психотерапія — одна з компетенцій психолога. Психотерапевтом може бути тільки людина, яка має базову освіту в психології. Психоаналітик — людина, яка має конкретно закінчене навчання у сфері психоаналізу. Наразі існують не тільки психоаналітики, а й поведінкові психотерапевти, гештальт-психотерапевти, екзистенційні психотерапевти. Це різні школи. Психоаналітик — це одна з можливих шкіл психотерапії. Психіатр — це людина, яка має медичну освіту.
В екзистенційному аналізі ми працюємо з буттям, в центрі спілкування — людина. Ми працюємо з внутрішнім ядром особистості, до якого потрібно людині відкрити доступ. Це її переживання, страждання, біль, з яким вона стикається. Наше завдання — знайти його, допомогти наблизитись і не зробити гірше. Не завжди це швидка й очевидна робота.
Є дуже великий плюс карантину: люди, будучи в ізоляції та у стані тривожності, ставлять собі більше екзистенційних питань, стають більш уважними до себе і до інших. Цей час дуже схожий на звичайні будні для людей з панічними атаками чи тривожним розладом. Карантин — це непогана можливість для іншої частини населення зрозуміти цих людей.
Екзистенціалізм побудований на тому, що є тільки одна річ, яка точно з тобою трапиться в житті: ти точно помреш.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі.