Процес державотворення в Україні завершиться створенням справжнього музею сучасного мистецтва — Ольга Балашова

Цей випуск було записано до початку широкомасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року. Але розмови про мистецтво — це розмови про вічне, тож вони завжди актуальні.  

Гостя — кандидатка філософських наук, мистецтвознавиця Ольга Балашова.

Ольга Балашова: Останні кілька років я займаюся організаційною роботою. Я працювала в Національному художньому музеї, а зараз я очолюю громадську організацію «Музей сучасного мистецтва», мета якого — створити музей сучасного мистецтва в Україні.

Музей, сфокусований на сучасності

Процес державотворення (якщо хочете так пафосно) завершиться в Україні лише тоді, коли в нас буде створено справжній музей сучасного мистецтва.

• Останні трошки понад 30 років, Україна не закуповує системно твори у свої колекції. Це означає, що ми зовсім не архівуємо нашу сучасність, незалежної України. Ми не формуємо пам’ять про себе. Це означає, що ми «живемо з амнезією».

З тим, що не формуємо погляд на самих себе. Ми не зможемо розповісти про себе наступним поколінням. Ми не працюємо з тим досвідом, який зараз є. А він живий. Є купа прекрасних художників, мистецтвознавців, кураторів, яким потрібні інституції.

• Так часто в Україні буває, що якщо ти хочеш працювати в якійсь інституції, ти маєш її спочатку створити. Якщо ти хочеш працювати на якійсь кафедрі — ти маєш її створити.

Ми не просто живемо в країні, ми її робимо. Такий музей відрізнятиметься саме сфокусованістю на сучасному процесі (художньому, історичному осмисленні того місця в часі й просторі, де ми є, засобами мистецтва). Це найкращий засіб, щоб встановити контакт з реальністю.

Про cancel culture в історії

Коли історики мистецтва дивляться на минуле, вони реконструюють всю епоху, щоб розуміти те чи інше явище. Розуміти, як воно виникло в тому контексті, в чому полягає його особливість. Але ось це спрощення, цей фільтр, який накладає кожна епоха на мистецтво минулого. Це завжди стається, це не лише про сучасних людей. Так само відфільтрувала християнська культура Відродження, наприклад, відроджуючи античність. Купу всього пов’язаного з фізіологією, життям тіла, гомеротичністю — просто скасувала й удала, що цього немає.

З’явилася ідея, що всі ці прекрасні образи є суто піднесеними й аж надто витонченими. Нібито вони не мають стосунку до всіх тих контекстів, для яких були створені у сприйняттях цієї давньогрецької людини (яка брала участь у вакханаліях, вільно і розкуто себе поводила в сексуальному плані).

• Усі ці речі були неможливі для християнина епохи Відродження, тому це було знівельовано. Потім цей образ був взятий на озброєння тоталітарними державами — як Радянським Союзом або навіть Третім Рейхом — для того, щоб сформувати певний образ довершеної фізично людини.

Суть завдання науковців — саме докопатися до того явища, реконструювати явище. Зрозуміти, як воно виникло, показати ці зв’язки. Адже більшість людей не можуть цього зробити.

Читайте також: Генетика дає відповідь майже на всі запитання — кандидатка медичних наук Людмила Турова

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS