Гостя — науковиця, яка завершила PHD у Франції та займається репарацією ДНК, Катерина Ніценко.
Катерина Ніценко: Більшість моїх досліджень сфокусовані в Європі. В Україні я лише завершувала освіту. Навчалася в КНУ ім. Шевченка на фізичному факультеті. На останній рік магістратури мені випала можливість поїхати у Францію на програму подвійного диплому. Саме так відбувся мій перший крок до науки в Європі.
У моєму випадку ми досліджували бактерії, і як процес репарації проходить у бактеріях. Інші наші колеги працювали з клітинами, у тому числі і з людськими. Багато досліджень було на тому, що, якщо ми змушуємо клітину виробляти більшу кількість того чи іншого білка, ми будемо бачити різні ефекти.
Дослідження на людських клітинах показали, що, якщо один з білків буде в доволі високій кількості вироблятися в клітині, в нас буде насправді більш високий ризик, що щось піде не так (і ракових захворювань). Хоча ми бачили і інші результати. Якщо ми, наприклад, генетично вимикаємо ген, який відповідає за цей білок, то в нас також все йде не по плану і можуть утворюватися ракові пухлини. Або просто дуже багато мутацій, які призводять до того, що в нас якісь химери замість білків, або білки, які не функціонують.
Розмір витягнутої ДНК може складати декілька метрів у деяких організмах, і може мати мільйони пар нуклеотидів. Коли йдеться про те, як же компактно цю ДНК в ядро або саму бактерію запхнути, на допомогу також приходять білки. Вони оркеструють весь цей процес.
3 тези:
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS