Старіння, стовбурові клітини, мутації: розмова про геронтологію з Дмитром Краснєнковим

Гість — кандидат біологічних наук, завідувач лабораторії епігенетики Державної установи «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» Дмитро Краснєнков.

Дмитро Краснєнков: Наша область досліджень — молекулярна біологія і все, що з нею пов’язано. Ми шукаємо молекулярні маркери старіння різними методами: це і повногеномне секвенування, і різні маркери експресії генів. І стовбурові клітини ми досліджуємо. Також ми багато працюємо з генною інженерією, досліджуємо вплив різноманітних чинників на зменшення помилок при культивуванні клітин.

Зараз найгарячіше поле в геронтології, в дослідженнях направлених на омолодження — це сповільнення епігенетичного годинника і по можливості відкочення його назад.

Джефф Безос зараз вклався, вони найняли багато вчених саме з цієї області — по відкладенню епігенетичного годинника. Вони хочуть омолоджувати людей. Ми також працювали з епігенетичним годинником, на жаль, в нас не дуже гарні результати вийшли.

Про омолодження

Раніше вважалося, що можна взяти плазму молодої людин, перелити її старій людині, і людина омолодиться. Зараз ця ідея набула простішого вигляду, вона показала, що не обов’язково заливати плазму всю, достатньо просто розбавити плазму старої людини. Ми це робимо в інституті, у нас є плазмоферез. Скоріш за все для людей похилого віку це працює через зниження кількості факторів, які викликають запалення, асоційоване зі старінням. Просто по суті виводиться частина молекул, які шкодять організму. Було показано, що це може омолодить навіть кілька зародкових листків, різні тканини, саме на епігенетичному рівні, на кілька років.

Ще з таких досліджень пор омолодження — це дослідження з використанням гормону росту метформіну і бета-стродіолу. Там стрьомно, так. Але у них навіть тимус відновився, це були люди, яким були близько 40 років. Хоча дійсно говорити про омолодження 100% складно, тому що навіть епігенетичний годинник — не можна сказати, що це ідеальний маркер. Бажано дивитись на функціональні параметри, тому що можливо ми маємо справу з короткостроковими ефектами. Або, можливо, омолоджуємо епігенетичний годинник, а не організм.

Про важливість сну

Коли ми не досипаємо і спимо не за ритмами — це дуже сильно впливає на репарацію ДНК, зокрема мозку. Тому що відомо, що в мозку ДНК репарується під час сну. Якщо у вас проблеми зі сном, то ви, перш за все, чините шкоду мозку. Наступними за серцево-судинними хворобами йдуть пов’язані з нейродегенеративними захворюваннями, тому варто про це потурбуватися прямо зараз.

3 тези:

1. Треба бути максимально раціональним у всьому.
2. Також справедливим.
3. Наука — це складно, але дуже цікаво. Вона дає глибоке задоволення. Це хороша область, щоби стати щасливою людиною.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS