Критичне мислення у побуті: в регіонах з’являться клуби з медіаграмотності

Які проєкти впроваджують громадські організації і які фінансуються із державного бюджету?

У липні 2020 року Міністерство культури та інформаційної політики анонсувало новий державний проєкт із медіаграмотності. Керівницею проєкту, який отримав назву «Фільтр», стала Валерія Ковтун.

Валерія Ковтун: Інформації у полі стає дуже багато, вона атакує нас з усіх сторін, тому треба вміти її відфільтровувати те, що для нас потрібно і корисно, знаходити можливості в цьому шаленому полі інформації. Ризиків дійсно дуже багато, це в першу чергу загальна негативна атмосфера, яка створюється від такої кількості новин. Часто для того, щоб привабити увагу читача чи слухача медіа грішать клікбейтом, заголовками, які не мають часто спільного з реальністю і перебільшують певні речі, викликають в нас агресію.

• Доведено, що в суспільстві, яке певний час перебуває в агресивній новинній атмосфері, саме по собі стає агресивним.

Медіаграмотність це певною мірою запит суспільства на захист від цих негативних впливів. Це вміння стримати себе, щоб не повестися на шкідливі речі, які можуть погіршити нам здоров’я або дати інформацію, яка буде неправдива і можливо призведе до неправильних вчинків. Або це захистити свою дитину від такої інформації, щоб вона розвивалась правильно, правильно обирала собі кар’єру, університет. Усе це комплексно дає навичка медіаграмотності.

• Коли ми говоримо про те, що треба вивчати медіаграмотність, ми говоримо про пожиттєве вивчення.

Не можна один раз сісти, раз і назавжди прокачати свої навички критичного мислення і забути про це. Потрібно постійно нагадувати суспільству про те, що це важливо і змінює ваше життя на краще, критичне мислення відкриває ваші можливості, дозволяє збільшити дохід.

Про медіаграмотність для дітей

Перед запуском проєкту ми провели зустріч з експертами з Фінляндії. Фінляндія країна номер 1 з просування медіаграмотності в Європі. Фіни розповіли нам, що привчають дітей до медіаграмотності ще з садочка. Уже в цьому віці потрібно спонукати дітей мислити критично, шукати альтернативні варіанти розв’язання проблем, спонукати їх розмірковувати над певними питаннями.

Перше, що ми почали робити, започаткувавши проєкт «Фільтр» — книгу з медіаграмотності для дітей. Це не текстовий підручник, це казка, де є героїня, маленька дівчинка, яка через власну історію розповідає читачам, чому важливо не довіряти інформації в Tik Tok, сумніватись, яким чином перевіряти інформацію і як це може вберегти вас від пастки. Книга буде доступна вже в листопаді.

Про створення клубів з медіаграмотності у регіонах

Одним з пунктів, покликаних підняти рівень медіаграмотності дорослого населення є створення так званих клубів медіаграмотності. Разом з ОБСЄ та ГО Інтерньюз Україна ми придумали новий формат. Ми запросили на тренінг для лідерів з регіонів у Київ людей з різних куточків України, провели з ними спеціальне навчання. Тепер 5 найактивніших учасників у себе в містах будуть створювати клуби з медіаграмотності. Вони будуть зустрічатись регулярно, обговорювати питання свого міста чи села шляхом застосування навичок з медіаграмотності.

Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики

***
Про проєкти, що стосуються медіаграмотності, які впроваджують громадські організації розповіла виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації, членкинею Комісії журналістської етики Діана Дуцик.

Діана Дуцик: Медіаграмотність почала активно розвиватись разом з сумними подіями, коли почалась війна і Росія анексувала та окупувала частину наших територій. Саме це стало поштовхом до активнішого розвитку медіаграмотності, в тому числі включення громадянського суспільства в цей процес.

Зараз велика кількість організацій займається медіаграмотністю. Наша організація зараз долучена до міжнародного проєкту, який реалізується в 4 країнах. Це Грузія, Латвія, Молдова й Україна. Завдання проєкту — проаналізувати головні тенденції у сфері медіаграмотності, які є в кожній у країні. Наша організація робить це по Україні. Ми провели велику кількість інтерв’ю з тими, хто працює з медіаграмотністю — донорами, громадськими організаціями, медіа. Також ми робили опитування низки організацій і зараз працюємо над аналізом і структуруванням зібраної інформації, пишемо звіт. Поки не можу озвучувати результати звіту, ми презентуємо його десь у листопаді.

Якщо говорити про координацію, то це проблемний момент навіть на рівні кількох міністерств, які працюють із медіаграмотністю — Мінцифри, Міністерство освіти й Міністерство культури. Є проблема координації їхніх зусиль. У деяких міністервах навіть є проблема координації між їх відомствами.

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики

Повну програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS