Телебачення тільки на 4 місці у рейтингу споживання новин — Ніна Кур’ята про дослідження Thomson Reuters

Фонд Томсон Ройтерз представив  дослідження «Медіаспоживання та аналіз аудиторії в Україні». Фонд замовив дослідження, щоб надати незалежним медіа в Україні інформацію про ключову аудиторію та визначити додаткові заходи, які можуть зміцнити довіру до їхньої основної аудиторії. Чому потрібно зміцнювати довіру? Говорили з керівницею команди у проєкті консультування незалежних медіа Фундації «Thomson Reuters» Ніною Кур’ятою.

Вікторія Єрмолаєва: Згідно з результатами дослідження, щотижня 80% респондентів в Україні використовують для пошуку інформації чи новин пошукові системи, 72% – соцмережі. Виходить, що дуже маленька кількість людей цілеспрямовано заходить на якісь ресурси, щоб почитати новини.

Ніна Кур’ята: Найменша частка, 23%, хоча б раз на тиждень читає газети, а 32% хоча б раз на тиждень слухають радіо. Тому я не бачу суму в тому, що витісняють як джерело інформації пошуковики. Як на мене, це свідчить про те, що люди активніше користуються інтернетом.

Для мене у цьому дослідженні є ключовим те, що телебачення поступово посувається на 4 місце у споживанні новин, 67% респондентів дивляться телевізор хоча б раз на тиждень. 70% дивляться новини на сайтах ЗМІ, тобто зростає роль інтернету. Споживання інформації і новин зараз є індивідуалізованим. Я сама обираю, на які сайти мені йти і які онлайн-ЗМІ читати, що шукати в пошуковиках.

Серед соцмереж найпопулярнішими стали Faceboook та Youtube — 74% опитаних, Viber — 71%. Важливо навіть не де саме беруть інформацію, а як люди ставляться до цієї інформації, чи вміють вирізняти правдиву інформацію  від необ’єктивної й незбалансованої.

Вікторія Єрмолаєва: Які тенденції ви спостерігаєте і які поради ЗМІ ви б надали, щоб відповідати сучасним потребам людини, яка споживає інформацію?

Ніна Кур’ята: Не все так погано, якщо практично половина аудиторії цікавиться серйозними темами й готова читати аналітику. Ну не може вся аудиторія складатись виключно з професорів та академіків. Я рада, що в аудиторії є запит на роз’яснення складних тем. Якщо люди заходять на Youtube та Facebook, то просто треба оцю роз’яснювальну журналістику адаптувати під ці формати й ми це можемо.

Журналісти – це саме ті люди, які все життя перекладають з незрозумілої мови в зрозумілу. З мови чиновників, мови науки в мову аудиторії, з тексту в картинки. У цьому наш професіоналізм. Треба постійно вчитись і вдосконалювати свої навички, спостерігати за тим, як міняються платформи й аудиторія.

Вікторія Єрмолаєва: 59% опитаних сказали про те, що вони не вважають, що в Україні існують незалежні ЗМІ, при цьому 46% опитаних сказали, що довіряють інформації від незалежних медіа. Про що говорить вам ця інформація?

Ніна Кур’ята: Це інформація для серйозних роздумів і говорить про низьку медіаграмотність людей. З одного боку люди хочуть, щоб медіа були незалежними, з іншого боку аудиторія має розуміти, що медіа це виробництво. Це не завод, але це високотехнологічне виробництво високотехнологічного продукту з великим інтелектуальним ресурсом. Це в першу чергу люди, їх таланти, вміння та навички.

Хороше виробництво хорошого контенту коштує грошей. Тому в Україні дуже мало приладів успішних, незалежних медіа, які самі себе можуть фінансувати й видавати якісний продукт. Аудиторія повинна розуміти, що ніхто не зробить якісне медіа окрім нас самих. В аудиторії має бути запит на незалежні, якісні медіа. Аудиторія повинна розуміти, що раз медіа незалежне, то воно фінансує себе саме, а значить повинні бути механізми, які фінансують це медіа і аудиторія бере в цьому безпосередню участь. Як на мене, це єдиний шлях.

Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики 

***

Говорили з журналісткою і медіаконсультанткою з соцмереж Оленою Дуб.

Вікторія Єрмолаєва: Якщо говорити про основні соціальні мережі, якими користуються українці, Youtube, Facebook та Instagram, то чи є довіра до контенту, який там публікується?

Олена Дуб: В Україні Facebook трохи припиняє свій ріст і наступає Instagram. Я помічаю тенденцію, що люди люблять брати новини у спільнотах, закритих групах, як Viber. Мене особисто це трішки турбує, бо це специфічний досить месенджер, де перевірити інформацію досить складно.

Цікава тенденція стосовно Youtube користувачі схильні дивитись сенсаційні ролики, викривальні матеріали, розслідування, але довіра згідно з дослідженням у них більша до особистостей. Люди довіряють не стільки брендам, скільки блогерам, відомим особистостям і людям, які мають багато підписників. Добре це чи погано — дискусійне питання. Можливо, це привід подумати для редакцій медіа, як розвивати довіру саме до них. В Україні є «Схеми», є Громадське радіо, є Громадське телебачення зі своїми крутими особистостями. Серед топових Telegram-каналів є, наприклад, канал Анатолія Шарія, що засмучує. Серед медіа Telegram-канали є у декількох буквально.

Тік Тok в Україні зробив величезний ривок за останні півтора року. Дуже багато українських блогерів молодих, багато контенту. Багато медіа зайшли саме в цю соцмережу і я зараз не про факультет Тік Тok чи Михайла Поплавського. Там дуже багато української молоді, яка пробує захищати українські наративи, правду. Дуже багато контенту про Крим, Донбас.

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики 

Повну програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS