Вперше за 7 років президент дав інтерв’ю про Крим — ​Анна Андрієвська

Говорили про Крим — ​що ми знаємо про життя на півострові і яким воно нам виглядає із журналістських матеріалів.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Андрій Куликов,

Анна Андрієвська,

Євген Ярошенко

Вперше за 7 років президент дав інтерв’ю про Крим — ​Анна Андрієвська
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/08/hr-ne_vedys-2021-08-13.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/08/hr-ne_vedys-2021-08-13.mp3
Вперше за 7 років президент дав інтерв’ю про Крим — ​Анна Андрієвська
0:00
/
0:00

Чому Крим недостатньо представлений в українських медіа та наскільки складно збирати звідти інформацію? Говорили з людиною, яка взяла інтерв’ю у президента, вперше за 7 років присвячене повністю питанням окупованого півострова та дізнались, якими мають бути матеріали про Крим та Донбас.

***

У 2021 році громадська організація «КримSOS» презентувала дослідження «Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації», підготовлене екологами та аналітиками (перша  і друга частини). Як збирати інформацію із Криму? Як її перевіряти і наскільки все це складно? Розповів Євгеній Ярошенко, аналітик «КримSOS».

Євгеній Ярошенко: Для дослідження про довкілля у Криму ми використовували дані з відкритих публікацій, тобто всі можливі ЗМІ у відкритому доступі. Також це моніторинг соцмереж, що давало змогу виявити настрої тих чи інших груп. Були ще офіційні запити до українських органів влади, зокрема до Міністерства довкілля України. Використовували також супутникові знімки, це допомагає виміряти площу степів, лісів, зелених насаджень, як вони змінились з 2014 року.

Із очевидних причин органи української влади не мають доступу до інформації про ситуацію у Криму. Крим — це така закрита зона, де майже немає українських журналістів, ЗМІ, радіо та телебачення. Понад 20 топових онлайн-ЗМІ заблоковані, фактично в Криму панує свавілля російських ЗМІ, які проштовхують пропагандистські наративи.

Коли йдеться про Крим, то так чи інакше доводиться використовувати російські або кримські ЗМІ, зареєстровані після окупації півострова. Вони можуть бути корисними до тих пір, поки в них знаходиться підтвердження певної діяльності — наприклад, вирубки дерев чи намірів забудувати той чи інший парк. Суто для фіксації якихось фактів їх не варто ігнорувати, однак коли дається оцінка тому чи іншому явищу, то тут безумовно потрібно мати критичне мислення, баланс думок і дотримуватись стандартів незалежної журналістики.

***

Говорили з  журналісткою Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Анною Андрієвською, яка взяла інтерв’ю у президента, вперше за 7 років присвятивши його повністю питанням окупованого півострова.

Про інтерв’ю із президентом України

Анна Андрієвська: Вперше за 7 років президент дав інтерв’ю про Крим. Інтерв’ю було в рамках спільного проєкту групи українських журналістів, які висвітлюють тему Криму у співпраці з виданням «Новое время» та Лабораторією журналістики суспільного інтересу. 5 кримських журналістів, вихідців із Криму, які 7 років висвітлюють цю тему, ставили запитання і безпосередньо спілкувались із президентом. Серед них була і я.

Президент знає загалом про те, що відбувається у Криму, може предметно говорити про політв’язнів. Він обізнаний у проблемах Криму. Наше завдання як журналістів та громадянського суспільства — постійно нагадувати президенту про те, що там відбувається. Потрібно просити, вимагати, намагатись дізнатись більше про кроки, які буде робити влада на шляху до деокупації Криму.

Про представленість теми Криму в українських медіа

Український медіапростір у нас позбавлений теми Криму. У 2014 році багатьом українським медіа була нецікава тема Криму, бо раз там немає української влади, то відповідно й українських громадян, для яких потрібно щось висвітлювати. Минув час і я зрозуміла, що деякі українські редакції просто випали з кримської теми, вона зникла зі шпальт. Зараз, коли почалась підготовка до Кримської платформи, я побачила цей проєкт і що українські журналісти об’єднуються для того, щоб ширше показати всі ці процеси, які відбувалися в Криму за 7 років.

Про складність перевірки інформації в умовах інформаційного вакууму

Ще у 2014 році у Криму ми побачили, що російські спецслужби звужують наші інформаційні можливості, відстежують пересування і контакти. Після того, як ми покинули Крим ці виклики не зникли, за нами та нашими рідними у Криму все одно стежать. Розвиток інформаційних технологій дозволяє нам бути в Криму попри те, що нас там немає фізично. Це в першу чергу наші джерела — люди, які не бояться розповідати про російську дійсність там, це особисті джерела, які залишилась ще до доокупаційних часів. Також це публікації людей у соцмережах.

Щоб перевірити інформацію, наші журналісти мають можливість телефонувати на окуповану територію. Ми робимо все, щоб у таких умовах люди мали доступ до інформації про те, що відбувається в Криму. Це документація військових злочинів, фактично історія України тих часів.

Про висвітлення в українських ЗМІ життя в окупованому Криму

Я вважаю, що те, що в наших медіа немає цієї інформації — це теж наслідок насадження російської пропаганди й міфів. Перше — міф про те, що Крим начебто вже Росія і це незворотно. Насправді це не так і я б радила висвітлювати цю тему так, як вона є. Це досить складно, бо ми маємо офіційну версію так званої окупаційної влади й не знаємо, як це перевірити.

Я вважаю, що це має бути висвітлено українськими медіа. Українські громадяни є в Криму і вони очікують повернення України на цю територію. Я вважаю, що присутність кримської тематики в українських медіа є частиною процесу деокупації. Кримчанам, які живуть на цій території, важливо знати, що про них пам’ятають, не вважають сепаратистами та не засуджують.

Зустрілися з непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики  

***

Як, із точки зору журналістських стандартів, мають виглядати матеріали про окуповані території? Які теми слід висвітлювати? Основну частину матеріалів про Крим в українських медіа складають новини про політв’язнів і переслідування, що, звісно, дуже важливо. Але чи мали б медіа говорити про життя на півострові, про людей, економічну ситуацію, ціни, настрої тощо? Чи мають бути новини про позитивні події, і якщо так, то чи не буде це сприйматися, як прийняття факту окупації та агресії?

Розповів журналіст, голова Комісії з журналістської етики й голова правління ГО
«Громадське радіо» Андрій Куликов.

Андрій Куликов: Основну частину матеріалів про Крим в українських медіа зараз складають новини про політв’язнів та переслідування. Це, звісно, дуже важливо, без цього не можна, але так само потрібно говорити й про повсякденне життя. Повсякденне життя охоплює ті проблеми, з якими ми, живучи на підконтрольній території України, часто стикаємося. Коли ми знаємо про проблеми, які об’єднують нас з людьми, які живуть на окупованих територіях,  то краще розуміємо їх. Головне — ми готуємось до того, щоб жити разом, коли окуповані території будуть звільнені й возз’єднані з основною частиною України. Це економічна ситуація у Криму.

Потрібні новини про позитивні події, якщо вони трапляються. Інше питання — що  таке позитивна подія на окупованій території. Якщо ця подія організована з метою затушувати реальність і створити гарне враження, то це вже не позитивна новина. Якщо ж встановлено світовий рекорд — то це можна назвати позитивною новиною. Я не думаю, що це буде сприйматись як прийняття фактів окупації й агресії.

Якщо ми знайшли інформацію, що в Криму найбагатодітніша родина в Україні, то про це варто повідомити. Це якраз і підкреслює, що ми вважаємо Крим Україною. Також варто повідомляти про благодійність, про якісь екологічні прориви, організовані місцевими громадами.

Для мене дуже важливо, щоби в наших етерах лунала кримськотатарська музика, музика., яка твориться в Криму. Тему для публікації можна знайти в будь-якому вимірі. Головне не казати, що це не важливо, не буде зроблено, не знайде аудиторію. Робіть, спробуйте і вже потім виносьте судження. Мені здається, що насправді ці матеріали будуть досить цікавими. Тільки якщо ми їх робимо, тоді у нас буде змога не ремствувати над тим, що про проблеми Криму і окупованих територій мало матеріалів. Якщо вам мало — робіть матеріали.

Вже зараз потрібно активно розробляти тему окремої кримськотатарської національної територіальної автономії на території Криму.  Гасло «Крим – це Україна» потрібно доповнювати гаслом «Україна – це Крим». Поки окупований Крим і частини Донецької та Луганської областей – доти окупована частина України.

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису