Грекам не пощастило жити в серці Донбасу — історикиня про репресії 30-х років

 Згадуємо репресії радянської влади проти греків — “грецьку операцію” НКВС 1937-1938 років і депортації греків у 40-ві роки. 

Ведучі

Дмитро Бєлобров,

Григорій Пирлік

Гостi

Лариса Якубова,

Ніна Плечак-Паскал

Грекам не пощастило жити в серці Донбасу — історикиня про репресії 30-х років
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/11/anticult-gretska-operaciya.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/11/anticult-gretska-operaciya.mp3
Грекам не пощастило жити в серці Донбасу — історикиня про репресії 30-х років
0:00
/
0:00

За один день заарештували батька і шістьох синів. За одним протоколом синів засудили до розстрілу і розстріляли, а батькові дали 10 років таборів. 

Це історія однієї сім’ї, яка потрапила під грецьку операцію НКВС, що тривала з грудня 1937-го до березня 1938-року. За кілька місяців радянська влада репресувала до 15 тисяч греків, які жили  на сході і південному сході України та на півдні Росії. 

Довідкове бюро: 

Наказ про початок грецької операції видав особисто народний комісар внутрішніх справ СРСР Микола Єжов. Він стверджував, що грецька розвідка веде активну шпигунсько-диверсійну роботу за завданням англійської, німецької та японської спецслужб. 

Агентурною базою для роботи іноземних розвідок Єжов оголосив грецькі колонії в Ростовській і Краснодарській областях Північного Кавказу, Донецькій, Одеській та інших областях України, в Абхазії та інших республіках Закавказзя та в Криму. Також під репресії потрапляли «широко розкидані групи греків в різних містах і місцевостях Союзу». 

Усі арешти належало провести в один день — 15 грудня 1937 року. Деякі з репресованих і розстріляних під час цієї операції не були реабілітовані аж до 1991 року.

Лариса Якубова і Ніна Плечак-Паскал

Гості студії — голова Еллінського товариства «Енотіта» Ніна Плечак-Паскал та докторка історичних наук Лариса Якубова. 

Історикиня Лариса Якубова розглядає одну з вірогідних причин, чому радянська влада почала репресії проти греків. 

«Грекам не пощастило, що вони жили в серці Донбасу. А це регіон, який із 1933 року, з Голодомору, перейшов фактично на воєнний стан. Це була зона найбільшої уваги, яка мала давати рух вперед (в рамках індустріалізації — ред.). Цю зону «зачищали», вона була де-факто режимною. І греки, як і німці Донбасу, стали уявленням того «іншого», що заважало комуністичному будівництву», — пояснює Лариса Якубова. 

Голова Еллінського товариства «Енотіта» Ніна Плечак-Паскал розповідає про репресованого прадіда. 

«Особисто мій прадід був забраний 6 січня 1938 року. Це було зроблено навмисно (на Святвечір — ред.), бо всі знали, що члени сім’ї будуть вдома. Йому закидали шпигунство. Але мій прадід не був шпигуном», – пригадує керівниця організації. 

Пам’ятний знак проєкту «Остання адреса» на згадку про жертву «грецької операції НКВС булочника Дімітріоса Бердебеса. Бахмут Фото: сторінка товариства «Енотіта» у Facebook

Зараз грецька спільнота домагається, щоб Верховна Рада встановила в Україні пам’ятний день 15 грудня як День пам’яті жертв «грецької операції» НКВС. 

Повну версію випуску слухайте в доданому файлі

Випуски подкасту «Антикульт» у вашому смартфоні: підписуйтеся за посиланням

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису