Ми не знаємо про всі випадки загибелі космонавтів, бо Москва не розсекречує матеріали — розповідає Андрій Колесник

Гості програми — журналіст, автор, політичний аналітик та провідний спеціаліст з питань України та країн колишнього Радянського Союзу Богдан Нагайло та Андрій Колесник, радник голови Державного космічного агентства.

Чому прапор на Місяці все-таки рухається на історичному відео?

«На Місяці немає атмосфери, повітря, вітру, тобто неможливі якісь коливання. Прапор просто був зроблений таким чином, що нібито він майорить на вітрі. Сьогодні є багато супутників Місяця — апаратів, які досліджують його з орбіти. Інформація цих апаратів демонструє безпосередньо місця посадки. Зараз американці пропонують створити так званий меморіал цих місць, де знаходяться посадкові апарати всіх Аполлонів і інші речі, які там залишили під час експедицій. Всі майбутні місії, які робитимуть інші країні, будуть розраховувати так, щоб не потрапити на ці історичні місця», — розповідає Андрій Колесник.

Наскільки політ був пропагандистською акцією?

«З того часу було ще декілька місій після «Аполлон -11». Був «Аполлон -12», була невдала місія «Аполлон -13», де рятували екіпаж, який так і не потрапив на Місяць. Більше десятка американських астронавтів протягом місій потрапили на поверхню, провели декілька наукових експериментів і могли зібрати достатньо місячного ґрунту, який потім досліджувався в лабораторіях. З наукової точки зору це мало дуже велике значення, але звичайно це був політичний проєкт насамперед. Таким чином США продемонструвала свою велич і те, що може і буде завжди першою у космосі. Радянський союз не спромігся збудувати ракету, яка могла б доставити людей на поверхню Місяця, хоча були дуже гарні розробки й технології», — розповідає Андрій Колесник.

Про невдалі випадки польотів космонавтами, що приховувались

«Радянський льотчик-винищувач Валентин Бондаренко загинув 23 березня 1961 року під час випробування у барокамері. Про його загибель не оголошували і вперше про цю подію написав Ярослав Голованов у 1986 році. Ця подія приховувалась 25 років», — розповідає Григорій Пирлік.

«Таких випадків багато, оскільки техніка тільки створювалась, не проходила достатньої кількості випробувань. Ми не знаємо про них досі, оскільки секретні матеріали знаходяться у Москві і не розсекречуються достатньою мірою. Те, що ми знаємо, не відтворює повну картину, яка відбувалась у ті часи», — розповідає Андрій Колесник.

Як сприймалась космічна гонка у світі?

«Було відчуття, що це фантастичний прорив в технології і що ми вступаємо в нову еру, що все буде можливо. Сьогодні це Місяць, а завтра це Марс. Я тоді був дуже молодим, але багато з нас плакали. Це було свято людства, перемога над почуттям національної і ідеологічної приналежності», — розповідає Богдан Нагайло.

Про експериментальний політ «Аполлон» — «Союз» у 1975 році

«Цей проєкт був частиною загального зближення. Космос підкреслив фактично те, що потрібно домовлятися, а не йти шляхом руйнування», — розповідає Андрій Колесник.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі