Основне послання радянського кіно — роби, що треба, а не те, що хочеш — психолог Юрій Філімончук
Чому персонажі радянського кіно часів Брежнєва були слабкими та безамбітними? Про це розмірковують кінознавець Ігор Грабович та психолог Юрій Філімончук. Із випуску можна дізнатися більше про фільми «Москва сльозам не вірить», «Сорок перший», «Кохана жінка механіка Гаврилова»
Головних персонажів цих трьох кінострічок поєднують спільні риси, сходяться на думці кінокритик Ігор Грабович та психолог Юрій Філімончук. Ідеться про слабкість, безамбітність та безініціативність.
Юрій Філімончук аналізує Гошу з фільму «Москва сльозам не вірить»:
«Це зайве підтвердження посилу: сидіть, нікуди не лізьте, займайтеся своїми справами. Говорять про психопатичну особистість героя. Дійсно, в цьому є частка правди. Згадайте, як цей герой зайшов в квартиру, почав готувати обід. Не запитував, чи господарка проти, чи донька проти. Порушення кордонів почало показуватися як норма», — розповідає психолог.
Розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі.