Потрібно було знов мобілізувати суспільство довкола комуністичного ідеалу — Богдан Нагайло про космічні перегони у СРСР

Космічні перегони стали карколомним моментом холодної війни та протистояння двох систем. Це протистояння не припинилося навіть після розпаду Радянського Союзу. Чим були космічні перегони та чому це важливо було в контексті ідеологічного протистояння?

Гості програми — журналіст, автор, політичний аналітик та провідний спеціаліст з питань України та країн колишнього Радянського Союзу Богдан Нагайло та Андрій Колесник, радник голови Державного космічного агентства.

Довідка

• Космічні перегони між СРСР та США у найгострішій фазі тривали з 1957 по 1975 роки. Усе почалося з успішним запуском першого штучного супутника Землі, яке здійснив Радянський Союз 4 жовтня 1957 року.
• Перший орбітальний політ Юрія Гагаріна 12 квітня 1961 року став символом перемоги Радянського союзу. Відповіддю 8 років потому стала висадка на Місяць американськими астронавтами у 1969 р.
• Досягнення обох сторін використовувались ними в ідеологічній боротьбі як спосіб показати переваги свого суспільно-політичного ладу.

Як напівзруйнований війною Радянський Союз вже через 12 років стає космічною державою?

«Радянський Союз завжди намагався бути першим у будь-якій сфері, це була така мега-ціль. Були вкладені величезні кошти, ресурси на те, щоб перша людина в космосі була радянською людиною, перший супутник був радянський. Потім Радянський Союз трошки заспокоївся і пропустив американців, які змогли першими ступити на поверхню місяця», — розповідає Андрій Колесник.

«Треба згадати історичний контекст. Коли був перший супутник? У 1957 році. Поставте себе на позиції Хрущова — щойно розвінчали Сталіна і визнали публічно, що відбувалися дуже неприємні речі, що мільйони людей знищено. Треба було дати якийсь ідеологічний зміст — не тільки довкола партії, але і якусь віру в майбутнє, успіх людства, керовану програмами КПРС. Це якось співпадає — бажання випередити американців, доказати світу і своїм громадянам, що тут є цивілізація, яка більш успішна і більш перспективна, ніж капіталістична. З другої сторони — дати кісточку своєму населенню, заохотити їх, бо вони розчаровані — смерть Сталіна, відлига. Як знову мобілізувати суспільство довкола комуністичного ідеалу ?», — розповідає Богдан Нагайло.

В чому було ноу-хау радянського супутника?

«Наукового обладнання, як такого, там не було, тільки радіопередавач і його сигнал могли чути з будь-якої точки земної кулі. Сам факпирллт того, що був запущений апарат, який міг літати навколо земної кулі — це й було перше досягнення людства, вивести на орбіту такий апарат. Це був технологічний прорив.

Багато підстав казати, що Корольов вивів Радянський Союз на перше місце у космічній гонці. Радянський Союз намагався теж відправити людину на поверхню Місяця, але помер Корольов і померла ця можливість», — пояснює Андрій Колесник.

Наскільки реалістичним може бути міф, що Гагарін не був першим космонавтом і було кілька спроб?

«Такі теорії існують, вважаю, що вони не безпідставні. Через секретність програм було дуже важко зрозуміти, де правда, а де напівправда. Проте політ Гагаріна все-таки будемо вважати першим, це історично офіційна версія. Теоретично можна передбачати, що когось намагались запустити, але такі спроби були невдалими», — розповідає Андрій Колесник.

Чому прапор на Місяці все-таки рухається на історичному відео?

«На Місяці немає атмосфери, повітря, вітру, тобто неможливі якісь коливання. Прапор просто був зроблений таким чином, що нібито він майорить на вітрі», — розповідає Андрій Колесник.

Про невдалі випадки польотів космонавтами, що приховувались

«Таких випадків багато, оскільки техніка тільки створювалась, не проходила достатньої кількості випробувань. Ми не знаємо про них досі, оскільки секретні матеріали знаходяться у Москві і не розсекречуються достатньою мірою. Те, що ми знаємо, не відтворює повну картину, яка відбувалась у ті часи», — розповідає Андрій Колесник.

Про першу жінку в космосі

«Це був шок — перша жінка космонавтка, Валентина Терешкова. Навіть американцям це показало принаймні назовні, що тут є якась рівність, що жінок теж допускають. Це було дуже важливо, якоюсь мірою важливіше, ніж політ Гагаріна, якого забули пізніше, а про це говорили довго», — розповідає Богдан Нагайло.

Про реалістичність освоєння космосу приватними компаніями та космічного бізнесу

«Майже 10 років тому в Америці зрозуміли, що потрібно повністю змінювати парадигму доступу до космосу і те, що робить держава не може бути ефективним на 100 відсотків, оскільки потребує великих коштів. Саме тому з’явився той же Ілон Маск та інші підприємці, які перейшли з інших бізнесів і почали вкладати туди кошти. Ми бачимо численні американські програми, які спонукають приватні компанії долучатись до тендерів. В Україні також є зміни — демонополізувалось цивільне ракетобудування, це дозволить приватним компаніям щось робити і пропонувати державі», — розповідає Андрій Колесник.

Чи буде й надалі протистояння між США і Росією у космічній сфері?

«Я думаю, деякий час воно буде продовжуватись, але не думаю, що Росія спроможна втриматись в такій гонці. Ми вийшли з того етапу, де для нас космос був романтикою. Людство зрозуміло, що ми не будемо там завтра. Це є суто наукова ціль, бо ми не будемо жити на Марсі через 10-50 років. В нас нема пропагування цієї романтики, як у фільмах «Соляріс», «Одіссея». Інший підхід», — розповідає Богдан Нагайло.