Радянські солдати врятували Польщу від нацизму, але не принесли демократії та свободи – посол Польщі в Україні

У подкасті «Антикульт» говоримо про особливості польської декомунізації. Чому російська влада обурюється, коли поляки зносять пам’ятники воякам Червоної армії? Чому Володимир Путін нині намагається покласти на Польщу відповідальність за початок Другої світової війни?

Ведучі

Григорій Пирлік,

Дмитро Бєлобров

Гостi

Бартош Ян Ціхоцькі,

Пьотр Андрусечко

Радянські солдати врятували Польщу від нацизму, але не принесли демократії та свободи – посол Польщі в Україні
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-antikult_2020-07-15-ranok.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-antikult_2020-07-15-ranok.mp3
Радянські солдати врятували Польщу від нацизму, але не принесли демократії та свободи – посол Польщі в Україні
0:00
/
0:00

Про це Бартош Ян Ціхоцькі, а також журналіст Пьотр Андрусечко розмірковують разом із ведучими Григорієм Пирліком та Дмитром Бєлобровим.

Читайте також:
Процес ресталінізації історії в Росії почався раніше, тому шоку після статті Путіна не було — посол Польщі в Україні

Знесення пам’ятника радянським воїнам-визволителям у Варшаві

Про війну пам’яті між Польщею і Росією

Бартош Ян Ціхоцькі: «Для Польщі це дуже актуальне питання в часи гібридних викликів. Перша жертва кожної війни — це правда. Ми добре бачили, як це було в Грузії, бачимо, як це в Україні. Перше було про «розіп’ятих хлопчиків», про якусь хунту, про якусь різанину.

Коли лідер ядерної держави, постійного члена Ради безпеки ООН заявляє, що Другу світову війну розпочала Польща, ми розуміємо, що це не наука, а політична інтенція. Росія таким чином говорить, що вона буде з нами робити. Стаття Володимира Путіна вийшла до візиту президента Польщі Анджея Дуди у Вашингтон. Візит відбувся 24 червня в день параду до Дня перемоги в Москві. Президент Путін разів 40 говорив про Польщу, це якась обсесія, це не випадково.

Я впевнений, що стаття була розрахована більше на американську публіку. Звичайно, коли президент сусідньої великої країни пише щось таке — це складно проігнорувати, але я не сказав би, що був якийсь шторм після цієї статті. Ми пройшли звинувачення про Чехословаччину декілька років тому назад. У нас був конфлікт через пам’ятники радянської армії, які були знесені. У кожну круглу дату перемоги є заяви з боку Польщі, що так — радянська армія нас врятувала від фізичної смерті німецькими фашистами, але вона нас не лібералізувала, там не було звільнення. У відповідь на такі заяви ми чуємо про розбір про Чехословаччину».

Знесення пам’ятника Конєву у Варшаві 

Про декомунізацію у Польщі й співзвучність з Україною

Пьотр Андрусечко: «Дуже важко порівнювати наші країни в питанні декомунізації. Політичні процеси, які відбувалися в наших країнах — інші, це інший досвід перебування в комуністичній системі. Проводити декомунізацію в Україні набагато важче, ніж в Польщі. Глибока декомунізація, яка передбачала б люстрацію, була практично неможливою після проголошення незалежності України. Я не знаю, чи можна було б побудувати Україну, якби представникам комуністичних еліт було заборонено брати участь у політичному житті країни. Пам’ятаємо Євгена Марчука, який був генерал КДБ і став Головою Служби Безпеки України, яка непогано справлялася з проблемами російської агентури в 90-х роках. Тут багато питань і моментів, які впливали на контекст декомунізації в Польщі і в Україні. Мені здається, Україні зараз важливіше питання деолігархізації».

Бартош Ян Ціхоцькі: «Треба розуміти, що польська люстрація не забороняла представникам комунізму приходити до влади. Олександр Квасневський, наприклад, став президентом Польщі, а Лешек Міллер був прем’єр-міністром. Якби ви зараз пішли шляхом польської люстрації, то не було б приводу забороняти йому (Марчуку — прим ред.) обіймати посаду. Люстрація в Польщі була і до сьогодні є приводом дуже інтенсивних дебатів».

Олександр Квасневський, президент Польщі у 1995-2005 роках.