Сталіну було легше бути у союзі з Гітлером, який ділив Європу — Владислав Гриневич

Ми вирішили сьогодні говорити не про кінець війни, бо про це робили ефір торік, а про її початок. Чому Україна відійшла від концепту Великої Вітчизняної війни, коли почалися бойові дії на нинішній території країни?

Пояснять історики Владислав Гриневич та Василь Павлов.

Чому у 30- х роках Гітлера та Сталіна зображували немов подружжя у карикатурах і як виник такий союз?

«Було сформовано модель пам’яті про віроломний напад нацистської Німеччини, про те, як весь радянський народ став на захист комуністичної батьківщини. Ця війна подавалась як війна націонал-соціалізму, фашизму і комунізму.

Насправді ж ця війна була імперіалістична, дві імперії — комуністична й німецька — билися за вплив у Європі, за нові території, за домінацію. Коли Гітлер почав приєднувати нові землі — Чехію, Австрію, в Європі почалось певне занепокоєння. Західна Європа намагалась зрозуміти, що робити в цій ситуації, адже йти зі Сталіним на союз було надзвичайно складно. Тому спочатку відбувся Мюнхен в 1938 році (Мюнхенська угода — угода, підписана в Мюнхені 30 вересня 1938 року прем’єр-міністром Великої Британії Невілом Чемберленом, прем’єр-міністром Французької республіки Едуаром Даладьє, райхсканцлером Третього Рейху Адольфом Гітлером та прем’єр-міністром Королівства Італія Беніто Муссоліні — ред.). Вони спробували умиротворити Гітлера, але це закінчилось ще гірше. Сталін також пробував зробити вибір, з ким бути. Йому виявилося легше бути у союзі з Гітлером, який ділив Європу. Сталін хотів свій шмат», — розповідає Владислав Гриневич.

Фінська пісня часів радянсько-фінської війни «Нєт, Молотов».

https://www.youtube.com/watch?v=p8PEMI_xyoI

Про появу терміну Велика Вітчизняна війна

«Термін «Велика Вітчизняна війна» — не ноу-хау сталінського режиму, в Радянському Союзі все було «Велике». Цей термін активно використовували класики марксизму-ленінізму ще наприкінці XIX століття. Спочатку Енгельс використав термін «вітчизняна війна» в контексті світової революції, потім Сталін і Ленін використовували цей термін під час революції і громадянської війни.

Термін «вітчизняна війна» активно починає використовуватись в радянській пропагандистській літературі наприкінці 30-х років і особливо в 1940 році. Розуміли, що скоро буде велика війна і треба буде пояснити населенню, що то буде. До того була переважно окупація Прибалтики, польських, румунських земель. Тому говорили про вітчизняну війну саме в контексті звільнення братів і таке інше. Вся ідеологія під час Великої так званої Вітчизняної війни — російська націоналістична ідеологія. Саме тому зараз Путін так активно використовує все це і на цьому створюють міф», — пояснює Владислав Гриневич.

Про готовність Червоної Армії на початку війни у вересні 1939 року

«Армія не була боєздатною та готовою до ведення війни проти Німеччини. Радянська армія на той момент не мала досвіду великих бойових дій. Чітко стало зрозуміло, що Червона армія не готова до ведення оборонних боїв, військо навіть формально до цього не готувалось», — розповідає військовий історик Василь Павлов.

https://youtu.be/c5ehjoIrwes

Про нерадянські землі України

«Бомби на українську територію впали ще у вересні 1939 року, коли відбулось бомбардування Львова, Луцька, Станіславова. Потрібно ще згадати події березня 1939 року, коли відбулась спроба проголошення української держави на Закарпатті. Це фактично був перший збройний опір агресії союзників нацистської Німеччини, опір угорським військам. Називають цифру у приблизно 120 тисяч українців, які вступили у війну проти нацистської Німеччини у якості вояків Польського війська. Українці відзначились більш ніж вагомо у польській армії», — Василь Павлов.

Меми про лінії Маннергейма у радянській міфології

«Як тільки була поставлена задача пройти лінію Маннергейма, Радянська армія її пройшла. Були підготовлені спеціальні штурмові підрозділи, гармати, танки. Її не можна було прорвати з ходу: лінія будувалась 20 років, місцеве населення було готове до оборони. Фіни добре знали місцевість і скористались неузгодженістю в управлінні Червоної армії. Це сукупність різноманітних факторів, які в цілому породили міф про непрохідність лінії Маннергейма», — Василь Павлов.