facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Розстріляне відродження» — це ніби про список жертв, а ми хочемо говорити про героїв — Ярина Цимбал

Чому краще не називати період у літературі 1920-х років «Розстріляним відродженням»?

«Розстріляне відродження» — це ніби про список жертв, а ми хочемо говорити про героїв — Ярина Цимбал
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Період в українській літературі 1920-х років зазвичай називають «Розстріляним відродженням». Літературознавиця, авторка та упорядниця серії «Наші 20-ті» Ярина Цимбал зауважує: це не науковий термін, а метафора. Так назвали антологію, впорядковану літературознавцем Юрієм Лавриненком у 1959 році. Назву запропонував польський публіцист і громадський діяч  Єжи Ґедройць.

«У антології є нерозстріляні автори. Наприклад, Павло Тичина, Володимир Сосюра. Натомість у той період працювали люди, чию творчість відродженням ми назвати ніяк не можемо. Мало того, вони вели постійну ідеологічну боротьбу з іншими письменниками, які згадуються в антології. Пролетарські письменники-графомани — поширене явище в 1920-х роках, але їх теж розстріляли», — говорить Ярина Цимбал.

Під час дослідження періоду 1920-х років науковиця намагається зрозуміти письменників того часу як особистостей і знаходить цікаві факти. Наприклад, поет Майк Йогансен був сином балтійського німця. Спочатку писав вірші російською та німецькою мовами, а в 1919 році після захоплення Харкова денікінцями вивчив українську. Надалі в літературній творчості користувався тільки нею.

«Євген Плужник народився на етнічних українських землях. Мало того, коли 1929 року українські письменники зустрічалися зі Сталіним, Валер’ян Поліщук запитав: «Коли повернуть Україні Вороніжчину і Кубань?». Сталін почав викручуватися. Мовляв, треба запитати, чи вони згодні. І тоді всі наші письменники, 50 осіб, почали вигукувати: «Згодні! Згодні!»,  — розповідає Ярина Цимбал.

У дорослому віці вивчив українську мову і Володимир Сосюра. Це сталося на Донбасі.

«Пролетаріат на Донбасі говорив різними мовами, бо він стікався з різних кінців колишньої Російської імперії. А ось село говорило українською», — каже дослідниця.

Повна версія розмови у звуковому файлі. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Вибори у США: долю голосування можуть вирішити тисячі виборців

Вибори у США: долю голосування можуть вирішити тисячі виборців

«Суддівська мафія» намагається прискорити відбір суддів до КСУ

«Суддівська мафія» намагається прискорити відбір суддів до КСУ