Учасник АТО Олександр Ковалишин до війни працював вчителем, потім — збирав меблі.
На фронт пішов у 2016 році. Після Полтавської «учебки» одразу потрапив у зону АТО. Там він провів 30 місяців із нетривалими відпустками додому.
Олександр був зв’язківцем, служив безпосередньо біля Бахмута, що на Донеччині.
«У мене був контракт до закінчення особливого періоду, тобто я міг звільнитися через два роки, але я прослужив два з половиною роки. І, відповідно, через два з половиною роки звільнився».
Після демобілізації Олександр кілька місяців міркував, чим займатиметься у мирному житті. Повертатися у меблеве виробництво не хотілося, але Олександр повернувся.
«Звернувся до центру зайнятості, щоб знайти роботу, але мені запропонували таку програму – зареєструватися підприємцем і отримати кошти на розвиток підприємницької діяльності, тож я цим скористався».
У Олександра було побоювання, що за майже три роки змінилися технології і він не встигне все наздогнати, але сьогодні він має багато замовлень. Працює ветеран АТО сам, та хоче взяти собі когось на допомогу. Хоча, ні — не когось, а ветерана АТО.
«У цьому бізнесі, в першу чергу, потрібно довіряти людям, а ветерани АТО, мабуть, найперша категорія людей, яка заслуговує на довіру, тому я не боюсь із ними працювати й залюбки взяв би когось із них на роботу».
Зараз Олександр хоче здобути навички у рекламі своїх товарів та у просуванні їх у соцмережах.
«Я пробую давати якусь рекламу через інтернет, шукаю своїх замовників, але поки що це трохи складнувато».
Тих, хто сумнівається, чи ставати підприємцем, Олександр запевняє: варто, якщо обираєш діяльність, яка тобі близька і на якій добре розумієшся.
0