Росія лишила свою техніку біля кордонів, а відвела тільки особовий склад — генерал-майор ЗСУ Сергій Кривонос

Гість — генерал Збройних сил України, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗС України Сергій Кривонос.

Сергій Кривонос: Цей тиждень понизив сприйняття суспільством тієї загрози, яка є навколо нашого кордону. Вона не зменшилась, і не зникла. Нам зменшують її в ефірі, в інформаційному впливі. У черговий раз це показує, що відсутність планової політики щодо висвітлення подій і згуртування народу навколо влади професійно не відпрацьовується. Це велика проблема.

• Тому що коли дилетанти керують цим процесом, народ розшарюється, це не зміцнює Україну, а робить її слабшою.

Андрій Куликов: Я слухав дискусію деяких західних фахівців щодо того, що Путін відвів війська, і вони звертали увагу на те, що живу силу він відвів, але за той час вони створили бази, на які можуть дуже швидко повернутися, тому що перекинути війська для Росії зараз не становить труднощів. Наскільки ви поділяєте цю думку?

Сергій Кривонос: Абсолютно з цим погоджуюсь. Дивіться, якщо взяти останні 10 років, Росія завжди проводила свої стратегічні навчання, і одне з головних питань на них завжди було перекидання живої сили і техніки.

• Вони набули в цьому великих спроможностей. Те, що вони залишають техніку вздовж кордонів, і лише прибирають особовий склад, показує, що їхні наміри лишаються достатньо агресивними.

Для того, щоб перекинути особовий склад з будь-якої точки з РФ… вони це можуть зробити швидко.

• Не буде очікуваних довгих розгортань, Росія вдарить тоді, коли ми не будемо чекати. Як це було в 2014 році. Не треба вірити, що пан Путін і його оточення є порядними джентльменами в політиці.

Про Крим і бороду

У березні 2014 року, коли я вже знаходився в Херсонській області біля адміністративного кордону Республіки Крим, якраз я собі дав слово, що збрию бороду, коли ми звільнимо Феодосію. Бо для мене Крим — це також частина життя, де я 5 років прослужив у 10-тій бригаді спеціального призначення в селищі Первомайське, що за Старим Кримом в бік Феодосії.

Чи зустрічатися Зеленському з Путіним?

Ми розуміємо, що Путін грає свою гру зі своїми геополітичними інтересами. Тому на кожну пропозицію нашого президента йде контргра, де намагаються витягнути безпосередньо власну вигоду в Росії. Я не впевнений, що буде погодження. Щодо зустрічі на Донбасі вже чітко сказали «ні». В Москві, я, як військовий і українець — скажу «ні» (і для українського народу це — несприйняття). Те, що стосується Ватикану — цікаво. Але він не є позитивно знаковим місцем для російської інформаційної спільноти. Навпаки все життя, особливо під час Радянського Союзу, і вже під час Росії, Ватикан подавався як центр боротьби проти Росії і російського народу. Тому я не думаю, що буде погодження на Ватикан.

Що стосується взагалі зустрічі, ну, на жаль, інформаційно ми програємо, бо частіше граємо другими.

• Золоте правило пропаганди каже: правий той, хто каже першим. Бо другий завжди виправдовується. Ми повинні активніше нав’язувати свою інформаційну політику, ставити наших ворогів у незручне становище перед світовим суспільством.

Давайте визначимося: нас цікавить результат, чи процес? Бо процес може бути вічним. І на користь України він не йде, він би вийшов на користь України, якби всередині була чітка, правильно організована політика щодо зміцнення держави. На рівні підняття економіки (бо без сильної економіки не буде сильної держави і армії), згуртування народу навколо національної ідеї, виховання підростаючого покоління.

Повну програму слухайте в аудіофайлі, або дивіться у відео