Починаємо розмову з обговорення повідомлення про те, що 17 березня Конституційний суд України мав розглянути питання притягнення до дисциплінарної відповідальності голови суду Олександра Тупицького та його заступника Сергія Головатого, проте засідання не відбулося.
Гостя — виконавча директорка фундації DEJURE Ірина Шиба.
Ірина Шиба: Терміну давності для таких справ немає в Конституції. Вони ще мають час розглянути це питання. І все-таки звільнити голову Конституційного суду. Проте на офіційній сторінці судді вказали, що не розглянули це питання, бо Тупицького через відсторонення не пускають до суду.
Про Тупицького ми знаємо, що скандал розгорівся ще у жовтні 2020 року. Після того, як журналісти проєкту «Схеми» оприлюднили дані про те, що він має майно в окупованому Криму. Майно, яке придбав у незаконний спосіб за російським законодавством. А також плівки, на яких він ймовірно впливав на свідка, аби той дав неправдиві покази.
На нашу думку, це ще тоді давало Конституційному суду підстави, аби розглянути його звільнення. Але вони уникали розгляду цієї справи, ігноруючи звернення громадських організацій. Поставили його на розгляд лише після втручання ДБР.
З приводу Сергія Головатого ми бачимо, що це був один з небагатьох суддів КСУ, які не голосували за скасування окремих норм антикорупційного законодавства у жовтні 2020 року. Він не голосував за багато одіозних рішень. З приводу його позиції останнім часом ми спостерігали певні суперечності всередині Конституційного суду. Зокрема, коли він сів на крісло Тупицького, інші судді обурилися.
За нашою інформацією, відсторонення Головатого ініціював саме Тупицький, оскільки переживає, що він замінить його на посаді голови та отримає більше впливу на суддів.
Про відновлення судді Царевич (яка виносила чимало рішень у «справах автомайданівців»)
Дійсно, Верховний суд прийняв рішення про відновлення судді Царевич, яка під час Майдану позбавила водійських прав понад 9 активістів, які нібито брали участь в автопробігу до резиденції Януковича. Тоді судді масово карали учасників акції, позбавляючи їх водійських прав. І у випадку Царевич її порушення були особливо значущими. Бо вона по суті покарала навіть тих людей, які в автопробігу участі не брали. Справи призначалися в ручному режимі. Після Майдану вона також «відзначилася» низкою інших справ.
Рішення Верховного суду щодо неї було доволі очікуваним. Адже ще раніше суд відновив на посаді прибічника Царевич — Кицюка. Ми спостерігаємо, що Верховний суд не був сформований достатньо прозоро та об’єктивно. Кілька років тому до нього потрапили майже пів десятка суддів, про сумніви щодо доброчесності яких заявила Громадська рада доброчесності.
Згідно з висновком ГРД, Валентина Юрченко ще у 2016 році була причетна до покривання судді Майдану Сергія Пойди. Він у січні 2014 року ухвалив рішення про тримання під вартою активістів Майдану. Юрченко входила до складу колегії, яка скасувала подання Вищої ради юстиції про звільнення судді.
Суддя ж Пасічник до обрання суддею Верховного суду працювала у Вищому адміністративному суді. А також входила до колегії суддів, яка заборонила українцям реалізовувати право на мирні зібрання в листопаді 2013 року на Хрещатику та Майдані Незалежності.
Тобто судді, які самі були причетні до подібних порушень (одна «суддя Майдану», а інша допомогла уникнути покарання «судді Майдану») сьогодні перебувають в Верховному суді. Вони захищають своїх колег, допомагають їм поновлюватися на посадах, продовжують покривати одне одного.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS