Михайло Федоров
Альона Нестеренко: У нас вкрай актуальна цього разу тема, адже щойно Михайло Федоров зробив заяву про необхідність виборів, як одразу ж понеслися наративи на різних проросійських та інших шкідливих ресурсах. Редакція Громадського радіо промоніторила цей інфопривід із 18 числа, коли вийшла ця заява, до 20 серпня.
Усе, що траплялося в інформаційному просторі, — зокрема, як завжди, ідеться про платформу Telegram, — і знайшли чимало цікавого. Якщо виділити ключові моменти, то заклик Федорова до виборів під час війни подавали або як «демократичну і необхідну вимогу», або як «прагнення політично захопити владу», і, зокрема, навіть притягували країни Заходу, що «це все трапляється через них».
Але хочу тебе запитати конкретніше, що помічала ти в інформаційному просторі, які тези були ключовими, від яких ресурсів вони походили, і чи це виключно проросійські ресурси, чи це і певні маніпуляції в українських медіа також?
Олена Чуранова: Власне, щодо основних наративів і каналів, через які це все поширювалося, звісно, тут по каналах фігурували ті самі, про які ми з тобою постійно говоримо, і це як чітко російські державні медіа, так і різні спікери, їхні так звані експерти, це все, звичайно, коментували.
Тобто, тема виборів в Україні, «легітимність» нашої влади, це у них улюблена тема з 2014 року. Тому вона, звісно, активно була підхоплена, як різними медіа, так і телеграм-каналами, і тими каналами, які мімікрують, роблять вигляд, що вони є, типу, українськими, вони дають якісь інсайди так звані, хоча, насправді, це теж просування певних наративів, які потрібні Кремлю, які треба просувати в українське суспільство.
І що ж, власне, треба просувати в українське суспільство? Ну, тут, як я казала, тема виборів в них популярною є з 2014 року, а саме, і як тоді вони зазначали щодо нелегітимності влади, то і ця заява, знову це обговорення, чи потрібно проводити вибори, чи треба робити вибори, чи треба робити якусь зміну, вони знову підняли той самий наратив про те, що, а взагалі просто «вся влада в Україні є нелегітимна».
І як у 2014 році були ці тези про вигадану «київську хунту», про те, що стався «переворот», і вже тоді влада стала «нелегітимною». Потім, коли став президентом Зеленський (2019 рік — ред.), і у 2024 році, коли у нього закінчився формальний цей п’ятирічний термін, і теж почалася теза про те, що він «нелегітимний».
І це обговорення виборів, воно знову підняло ці всі наративи, що взагалі «Зеленський — «диктатор без виборів», «узурпатор» тощо. І що нібито якісь оці внутрішні українські проблеми, вони нібито тільки підсвічують і показують, що в Україні «взагалі немає із ким домовлятися».
Тому що для Росії — найважливіше показати і своїй аудиторії, і західній аудиторії, міжнародній аудиторії та союзникам, що тут «немає з ким домовлятися».
Тако серед наративів і те, що буцімто «українська влада спеціально затягує війну», щоб «подовше залишатися при владі», що вся ця війна «потрібна саме українській владі», а не Росії, яка її почала.
Бо Росія у своїй пропаганді продовжує стверджувати, що, звісно, це вона «хоче зупинити війну».
І, мабуть, саме тому вона нас балістикою постійно без зупинки обстрілює.
І навіть щодо Федорова теж говориться, що і Зеленський, і Федоров — це представники «партії війни», а «партії миру» в Україні немає».
Альона Нестеренко: Я якраз хочу в цьому контексті уточнити, тому що треба дати певні лайфхаки для нашої аудиторії, бо я бачу оці от наративи про потребу виборів, «за все хороше», «проти всього поганого», власне те, про що говорив Федоров, не лише від проросійських ресурсів, і вони підміняють поняття, вони маніпулюють тим, що беруть частину правди і далі нанизують на неї брехню.
Як на мене, з цим боротися дійсно важче, якщо порівнювати з тим, що сказати українцю якусь нісенітницю на кшталт того, що у нас тут «база НАТО» чи щось такого штибу, — це одразу не сприймається. Люди розуміють, що це відверта пропаганда, що це брехня або маніпуляції.
А тут, коли говорять, що «от президент Зеленський не хоче залишати владу», і так само з цією «партією війни», «партією миру», ну це із серії про те, що «треба просто перестати стріляти». Дай, будь ласка, якісь поради, як комунікувати свідомій частині нашої аудиторії, я думаю, що це, власне, вся наша аудиторія, інакше б вони не слухали наш проєкт, але тим не менше, якщо просто їхні знайомі, сусіди, колеги починають підхоплювати ці маніпулятивні наративи з напівправдою, чи реально якось достукатись?
Олена Чуранова: По-перше, стукаємо ми, коли людина готова відкрити, тому якщо, на жаль, не готова, то це складніше, але чим ми можемо достукатись? Ми використовуємо чіткі факти, законодавство, яке чітко говорить, що і повноваження парламенту у нас продовжується в разі дії воєнного стану, і різні законодавства щодо правового режиму воєнного стану, який чітко забороняє проведення будь-яких виборів.
Це здоровий глузд, що просто нереально в час війни гарантувати безпеку виборців, провести ці вибори так, як потрібно за усіма стандартами, в прифронтових територіях, серед військових тощо.
ПАРЄ ухвалила в 2026-му році офіційну резолюцію, яка констатувала, що в Україні неможливо під час воєнного стану провести вибори за міжнародними стандартами. Так само Венеційська комісія теж вказує на те, що під час воєнного стану проведення виборів буде суперечити європейським нормам. Тобто, це просто неможливо.
І ця теза про те, що «Зеленський затягує війну», щоб утриматись при владі, вона просто спростовується тим, що як тільки ця війна припиниться, у нас будуть вибори. І ми про це говоримо. На відміну від Росії, яка є тоталітарно-авторитарною країною, де «президент» вже перебуває понад 20 років при владі, і під нього змінюється Конституція. У нас влада змінюється, коли є для цього можливість.
Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше!