Кирило Лукеренко: Це програма про все, що пов’язано з авто. Як їхати. Тобто не просто як рухатись із точки А в точку Б, а і про все що довкола: страхування, гальмівні колодки, кардани, дроссельні заслінки, коробки передач, лампочки повороту, кондиціонери, антифриз, зимову гуму, автомагнітоли, килимки в салоні.
Я – водій з 11-річним стажем і власник уже давно не нового Сітроена Ц4. І сьогодні ми говоримо про проблему, що стара, як самі авто – безпеку.
Нова законодавча ініціатива проти тих, хто НЕ пристібується – чи буде вона успішна цього разу?
Опитування:
Непристібнуті водії і пасажири. Чи зламають небезпечну традицію збільшення штрафів у кілька разів?
Кирило Лукеренко: Влітку ми говоримо про аварії. Так склалося. З одного боку – цикл новин – коли інших новин менше – рутинна на першому плані. Але в цьому випадку – трагедії.
Є аварії, які не можна попередити, і аварії які можна. Так само є наслідки аварій – невідворотні і такі, що їх теж можна упередити.
На цьому тлі – експерти із автомобільної безпеки, котрі не є заручниками політичного популізму, продовжують свою кропітку працю. Вони як і раніше, закликають використати трагічні пригоди із масовими жертвами як привід – вкотре нагадати водіям про базові речі, ефективність яких давно поза сумнівами в усьому світі.
І які вперто ігнорують багато хто з вітчизняних водіїв і пасажирів. Паски безпеки, наприклад.
Так, сучасні автомобілі значно більш захищені проти усіляких прикрих ситуацій. Але жоден з цих способів захисту не є ефективним – без цього ключового елемента. Пасків безпеки.
Про це зокрема постійно і невтомно наголошує чоловік, котрий прийшов у цю студію, щоби – хто знає – врятувати не одне життя. Цей чоловік – відомий український гонщик Леонід Косянчук.
Леонід Косянчук: Корпус, кузов автомобиля построен таким образом, что его деформация поглощает до 80% энергии удара. В Youtube, если порыться, то можно найти много видео о том, что происходит с непристегнутыми пассажирами в различных ситуациях. Ремень сохраняет пассажира внутри пространства безопасности. Ведь автомобили построены так, чтобы выдерживать большие нагрузки.
Кирило Лукеренко: Леонід Косянчук – багаторазовий призер українських та міжнародних змагань із раллі та водій із 40 річним стажем як ніхто знає – цей елемент пасивної безпеки здатен врятувати життя та здоровя навіть у найсерйознішій аварії на високій швидкості.
Застосування ременів безпеки – найбільш дешевий з усіх доступних хитромудрих заходів, приладів і пристосувань
Тут не йдеться про дорогі комісії, ревізії, тотальний контроль перевізників, якусь можливу заборону на переобладнання вантажних мікроавтобусів, додаткові капіталовкладення в дорожню інфраструктуру, радари, відеокамери тощо.
Ідеться про просту механіку, динаміку, фізику. Тобто швидкості, і вагу предметів в середині машин, в тому числі – не предметів, а нас із вами.
Леонід Косянчук: При аварии на скорости 160-180 км/час непристегнутые люди вообще не имеют никаких шансов на жизнь. Если пасажир, например, попадает на лобовой удар, то тело останавливается, а внутренние органы продолжают движение со скоростью 26 м/сек. К сожалению, ремень спасает не всегда. Но пристегнутый имеет больше шансов выжить.
Кирило Лукеренко: Я пригадую, як я привчався до використання ременя безпеки. Це було більше двох десятків років, коли я вперше потрапив до Сполучених Штатів. Там усі вимагали, щоби я пристібнувся. Для американців я здається виглядав трохи дивно, бо у мене була відсутня ця елементарна звичка. Спочатку я дивувався, а потім це стало звичкою.
А потім я повернувся додому і почали дивуватися водії, а особливо таксисти. Навіщо це, казали вони, я ж досвідчений водій. Але одна справа, коли то було 20 років тому, а зовсім інша – коли й досі я сідаю в таксі – клац – і я бачу трохи здивований погляд професіонала.
Тобто ми трохи повільно сприймаємо речі, які були новинкою безпеки десятки, і навіть більше сотні років тому.
Винайдені на початку 19-го сторіччя британцем Джорджем Кейлі та впроваджені у масове автомобілебудування наприкінці 50 років минулого століття інженерами компанії Вольво, нинішні триточковові паски назавжди змінили автомобільний світ, врятувавши мільйони життів. Надто після появи подушок безпеки.
Леонід Косянчук: Здесь есть три мифа. Первый о том, что ремень только для передних сидений и что он может еще больше травмировать. Когда, например, человек весом 70 кг просто сидит в неподвижном автомобиле, то при скорости машины 40 км/час человек начинает весить 2,5 т.
Кирило Лукеренко: Статистика більш аніж красномовна. У двох третинах аварій порятунок забезпечують саме паски. Ризик смерті водія при фронтальному зіткненні зменшується у два з половиною рази. При боковому – вдвічі. При перекиданні авто впятеро. Але ані досвід цивілізованого світу, ані щоденні жахливі фотодоповіді з вітчизяних доріг не змушують частину українських водіїв дбати про власну безпеку та безпеку своїх пасажирів.
Захочувати українців до хороших манер за кермом вкотре беруться депутати. І цього разу за допомогою такого своєрідного батога. Тобто страху. Страху заплатити більше.
В червні вони подали законопроект номер 8492, який передбачає збільшення штрафу за непристібнуті ремені.
Нинішній штраф швидше символічний – 51 гривня. Так от, штраф за непристебнутий пасок пропонують збільшити в 17 разів. До 850 гривень. 25 євро. Багато?
Що одначе менше, аніж у Європі. У Чехії, приміром, таке порушення оцінюють в 80, Франції – 135 євро.
Але там, на відміну від України, поліція це контролює, а водіям не пропонують варіанти як обманути свого янгола-охоронця – каже Леонід Косянчук.
Леонід Косянчук: Я бы за продажу заглушек привлекал бы к уголовной ответсвенности. Потому что это тот случай, когда мы получим двойной эфект от подушки безопасности, потому что в том случае при скорости автомобиля 40 км/час подушка выстреливает, будто при скорости 100 км/час.
Кирило Лукеренко: У пояснювальній записці до законопроекту його автори, а їх, до речі цілих 25 осіб, з різних фракцій, наводять дані дослідження компанії «За безпечні дороги». За найвишого рівня смертності та травматизму – три із половиною тисячі та 35 тисяч випадків щороку відповідно, – рівень користування пасками безпеки на берегах Дніпра найнижчий серед усіх європейських держав – лише 15 відсотків. Проти 99 у згаданій вже Франції, чи 85 у сусідній Польщі.
Статистика безжальна, жорстка, брутальна. Але серед українських водіїв одностайного підходу до пасків безпеки немає. Мої колеги опитали киян про потенційне збільшення штрафів. Треба сказати, що нам зустрілося чимало абсолютно свідомих небезпеки людей, таких собі педантичних пристібувальників. Але, як завжди, були й інші думки.
Кирило Лукеренко: Отже такі думки народу. Як завжди різні, і як завжди серед них такі, з якими ми погоджуємося.
Нові штрафи по 850 гривень за непристібнутий пасок – які шанси, що вони будуть застосовуватись найближчим часом.
Навіть самі ж народні обранці, котрі подали нову ініціативу, визнають – напередодні виборів навряд чи якась політична сила наважиться на досі такі непопулярні серед громадян рішення. І законопроект цілком можливо, що надовго застрягне у парламентських комітетах.
Але навіть у випадку його ухвалення самого лише посилення відповідальності точно не вистачить, аби змінити сумну статистику – суттєве збільшення стягнень за нетверезе водіння найкраще тому підтвердження.
У країнах ЄС, приміром, паралельно із високими штрафами та ретельним контролем, громадянам – головно за допомогою соціальної реклами – доводять: безпека на дорозі – насамперед твій власний клопіт.
Але одне діло, якщо це життя водія чи водійки, а і інша – якщо це життя тих, за кого ми відповідаємо: наших рідних.
Тому, поки популізм бореться з почуттям відповідальності – у Верховній Раді, ми пильнуємо за дорогою і робимо все можливе, аби дістатися з точки А в точку Б – без втрат. В тому числі – використовуємо пасок безпеки.