«Світова сенсація», «Шок для Заходу»: як роспропаганда висвітлювала візит Путіна до КНДР

Гість — журналіст даних, аналітик Texty.org.ua Сергій Міхальков.

Про висвітлення Саміту миру у медіа

Аналітик Texty.org.ua Сергій Міхальков зазначає, що світові ЗМІ розійшлися в оцінках результатів Саміту миру.

«Усе залежить від того, яке ЗМІ ви читаєте, такий висновок у вас і формуватиметься щодо результатів. Наприклад, велика кількість західних медіа писали, що це дипломатичний успіх Зеленського та дипломатичний успіх України. Скептики та недруги України, зокрема російська пропаганда, писали навпаки, що це величезний провал для Києва, що жодної мети не досягнули. По заголовках можна побачити, як ті чи інші видання ставляться до України. The New York Times, The Guardian писали про успіхи, а всі російські ЗМІ, навпаки, про поразку», — каже журналіст даних.


Читайте також: Не лише «трампісти»: хто в США агітує проти підтримки України


Тези роспропаганди щодо Саміту миру

За словами фактчекера, російські пропагандистські медіа готувалися до Саміту миру. Інформаційна кампанія проти цієї події виникла вже тоді, коли зароджувалася сама ідея проведення такої конференції. Роспропаганда продукувала велику кількість фейків, прокремлівських наративів для зриву саміту та його негативного висвітлення. Міхальков зауважує, що «найкраще» працювали «Russia Today», «Sputnik», які націлені на західну аудиторію, на країни, які неактивно підтримують Україну та країни, що співчувають Росії.

«Одразу після саміту ми можемо виділити головні аргументи, які проштовхувала Росія. Перший аргумент — без Росії будь-які мирні саміти приречені на невдачу. Якщо на конференції немає Росії, то така подія не досягла жодних результатів. Заяви, які озвучували на саміті підкріплювали цей російський наратив. Керівниця Швейцарії заявила, на наступний саміт обов’язково треба кликати Росію, оскільки РФ — пряма агресорка, учасниця війни, то без неї не може бути жодних мирних переговорів. Це логічно і правильно. Якщо відбувається велика війна, то мусять бути всі учасники. Українська влада та інші учасники саміту зазначали, що це установчий та початковий етап, а Росію долучать до наступних таких конференцій. Однак, спершу треба напрацювати якісь позиції, вимоги до РФ», — розповідає Міхальков.

Журналіст даних каже, що іншим проявом пропаганди є так звані «політологи». Один із таких – Сергій Марков, що продукує величезну кількість фейків. Наприклад, він розповідав, що саміт у Швейцарії планувався як такий, на якому Росію змусять капітулювати, що РФ мусила прийти на цю конференцію на колінах та прийняти всі вимоги Заходу та України. Але нібито «російська армія довела, що Росія — це сильна країна, тому сама не прийшла на цей саміт». Попри те, що її не кликали туди.

«Дуже велика кількість статей, новин, меседжів стосувалася саме учасників саміту. Відбулася кампанія на знецінення ролі цих учасників. Наприклад, Китай відмовився брати участь у конференції. Пекін взагалі грає свою дипломатичну гру, тобто намагається поки що обходити стороною такі конференції, зустрічі. Натомість Китай представив свій план: за все хороше, проти всього поганого. Відсутність представників Китаю нібито підкреслювала повідомлення пропаганди, що якщо Китай не захотів брати участь в цій конференції, тому її роль взагалі мінімальна. Мовляв, зібрались другорядні країни. Пропаганда наголошувала, що участь у саміті брали маленькі країни, такі як Східний Тимор, тому не весь світ підтримує Україну. Роспропаганда підраховувала кількість учасників, спираючись на лідерів. Вони рахували, скільки буде президентів або прем’єр-міністрів. Було десь більше як 50 представників вищого рангу, тому пропаганда рахувала лише їх, а всі інші для них це просто делегації на низькому рівні. Наприклад, не було Байдена, тому Скабєєва вважає, що США були майже не представлені», — говорить журналіст.

Про візит Путіна до КНДР

Сергій Міхальков каже, що цей візит активно висвітлювався від того моменту, коли Путін прилетів до КНДР. Пропаганда розповідала, як лідер Кореї зустрічав очільника Кремля, які пісні співали для Путіна корейці, що вони їли.

«Кожний момент, кожний крок цієї зустрічі активно висвітлювався російською пропагандою. Вони також шукали заголовки іноземних ЗМІ, де писали про цей візит. Особливо, якщо були згадки, що союз між Росією та Північною Кореєю — це загроза для світового порядку. Це активно все висвітлювалось. Якщо почитати заголовки російських ЗМІ, то вони містили фрази про те, що це світова сенсація, шок для Заходу, дружба Північної Кореї та Росії загрожує домінуванню США», — підсумовує фактчекер.


Читайте також: Чому росіяни активізували свої «миротворчі наративи»: пояснює фактчекерка


Додатково про фейки

Нагадаємо, за словами співзасновниці «StopFake» Ольги Юркової, віру у фейки пояснюють особливостями людської психології. Фейкові новини приваблюють людей своєю новизною. Фейки вирізняються у стрічці новин: провокують набагато більше емоцій. Відомо, що у людини спочатку включаються емоції, а вже потім — інтелект. Оскільки люди нині стали обережніше ставитися до інформації, фейки еволюціонують.

Як уберегтися від фейків читачам Громадського радіо радила Олена Чуранова. За її словами, для цього потрібно перевіряти всю інформацію. А найлегший спосіб не повестися на фейки, зазначила фактчекерка, — це влаштувати інформаційний чекап: перевірити ті джерела, які ви читаєте. І якщо вони поширюють щось сумнівне — просто прибирати їх зі свого простору. Споживайте перевірену інформацію з перевірених, авторитетних медіа.

Попри те, що джерелом отримання новин та інформації українці називають Telegram, 20-30% опитаних не пам’ятають назви жодного Telegram-каналу, на який підписані. Про це повідомив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький в ефірі Громадського радіо.


«По факту» — спільний проєкт Громадського радіо з Texty.org.ua та StopFake, виданнями, які знають, хто і як намагається нас обманути.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Recent Posts

Ще 15 років тому книгарні в Україні закривалися, сьогодні ситуація інша — Олександра Коваль

На інтерактивній мапі книгарень від Українського інституту книги з’явилася ювілейна 500-та книгарня. Про це розповідає Олександра Коваль,… Read More

27.06.2024

TikTok обмежує російську дезінформацію за кордоном. Чи дійсно це так?

В етері Громадського радіо аналізуємо те, як TikTok зазіхнув на російську пропаганду за кордоном. Read More

27.06.2024

Що робити, коли близький зник безвісти?

Рекомендації для рідних військовополонених і цивільних у незаконному ув’язненні, зниклих безвісти надає Петро Яценко, керівник… Read More

26.06.2024

«Ми зростатимемо й надалі, але набагато меншими темпами» — Устенко про українську економіку

Про стан української економіки говоримо з економістом, радником президента України з економічних питань у 2019-2024… Read More

26.06.2024

Суд встановив рамку, на яку посилатимуться надалі — юрист про рішення ЄСПЛ у справі проти Росії

Про рішення Європейського суду з прав людини у справі України проти Росії щодо Криму говоримо… Read More

26.06.2024

Єдиний вихід змінити країну — це виростити українців, які міркуватимуть інакше — Юлія Шакула

Сьогодні на Громадському радіо поговоримо про те, як успішно розвивати освітній бізнес під час війни.  Read More

26.06.2024