Про інтеграцію із Європою зручніше говорити на Донеччині, ніж в інших регіонах — Вікторія Амеліна

Про літературний фестиваль у прифронтовому Нью-Йорку та потенціал селища говорили із засновницею заходу Вікторією Амеліною.

Анастасія Горпінченко: Фестиваль уже минув, — як він пройшов і як його можна оцінити?

Вікторія Амеліна: Після фестивалю український Нью-Йорк привернув до себе ще більше уваги, ніж він привертав до того. Ми вже оголосили тему наступного фестивалю, адже плануємо зробити його щорічним.

Фокусною темою нашого першого фестивалю були справжні імена і справжні історії, зокрема ми спростовували ті радянські міфи, які існують про Донбас.

Анастасія Горпінченко: Стосовно відбору тем, які виносилися на дискусії під час фестивалю: як обирали, про що саме хочете поговорити, і наскільки жорстким був цей відбір?

Вікторія Амеліна: Відбір, певно, був жорстким, адже для мене це перший фестиваль. Я поставилася до нього, як до написання роману, тому що був певний наратив у голові, де тема — справжні імена і справжні історії. Для мене важливим було закцентувати на тому, що Нью-Йорк — це не вигадана якась чудернацька назва, це зовсім не перейменування Новгородського в Нью-Йорк, а що це як раз Нью-Йорк колись перейменували в Новгородське абсолютно безпідставно, і ми повертаємо назву. Відповідно, починаємо згадувати тих людей, які докладалися до будівництва українського Нью-Йорка.

Це, по-перше, розмова про європейську спадщину на Донеччині та Луганщині. По-друге, це те, що сталося з цією спадщиною, оскільки історія затиралася.

На прикладі одного містечка можна показати життя загалом регіону

Також ми хотіли, щоб місцеві побачили інтерес до себе. І хочеться, аби український Нью-Йорк став таким майданчиком для справжньої розмови про загалом Донеччину, Луганщину, про прифронтову зону, про те, що ми звикли називати  загальним словом Донбас. На прикладі одного містечка можна показати життя загалом регіону. Ми показуємо одне містечко Нью-Йорк, але всі донбаські містечка схожі між собою. Ми ж розуміємо, що Нью-Йорк назвали Нью-Йорком німці, але так само європейці були і в інших містечках, де так само можна знаходити і європейську спадщину, і європейські прізвища, і загалом цю спільну історію, яка пов’язує нас з Європою і забирає оцей флер, що ми ніби вибираємо — Європа ми чи ні. Про інтеграцію з Європою як раз найзручніше, можливо, говорити на Донеччині, ніж, наприклад, на Чернігівщині чи Рівненщині.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS