«Я хочу донести людям, що психотерапія — важливий інструмент» — розмова зі Стасом Корольовим
Розвиток культури на Донбасі. Яким він є очима співака з Авдіївки?
Гостем студії був співак, родом з Авдіївки, Стас Корольов. Із ним поговорили про реліз кліпу, нещодавно випущений альбом із особистими історіями, травмами та походом на психотерапію.
Анастасія Горпінченко: Твій альбом, що вийшов, ти позиціонуєш як дебютний, тому що відбулися серйозні зміни тебе як артиста. Що сталося?
Стас Корольов: Ти живеш, ти змінюєшся, і це нормально. Я почав займатися музикою у 17 років, тоді я був зовсім іншою людиною і молекули у моєму тілі були зовсім інші. Я відчуваю переродження після глибокої кризи, яка трапилася після закриття гурту «Юко», учасником якого я був. Ну і формально я особисто випустив тільки один альбом, і він називається «Нуль». Я його свідомо позиціонував як нульовий, тому що я відчував, що мій перший альбом попереду.
Анастасія Горпінченко: Цей альбом, мені здається, надособистий. Ти говориш про багато речей, про які некомфортно слухати. Як ти фільтрував собі, про що ти готовий зараз говорити із слухачем?
Стас Корольов: Я так багато мовчав, що у мене цього фільтру майже не було. Головний фільтр — наскільки це доречно, наскільки це послуговує моїм цілям, і це фільтром ви ступала дружина, яка фактично продюсувала альбом, не написавши жодної ноти. Вона дивилася на нього збоку і говорила про те, як це сприймається.
Анастасія Горпінченко: Те, що зараз почали більш детально говорити і про якісь ментальні проблеми, і про свої залежності, для тебе це більше про плюс чи про мінус?
Стас Корольов: Це більше про плюс, але цією новою відвертістю починають маніпулювати для того, щоб отримати увагу, схвалення, проте це речі, про які треба говорити. Бо я не сподівався на це, але кількість репортів на терапевтичний вплив альбому на людей більше, ніж я думав. Як це, виявляється, для людей було важливо. Є дуже серйозна проблема через те, що ми живемо в цифровому світі зі своїми «аватарами», де виставляємо найкращий бік свого життя. А якщо у людини є проблеми із самооцінкою, то це ще більше поглиблює її проблеми. Тому це позитивна тенденція, що ми починаємо про це говорити. Я в якомусь сенсі пропрацював свої проблеми. Вони, звичайно, залишилися, але я їх трохи краще контролюю, і це частина особистості. Дуже складно перестати бути наркоманом, але реально змінити свій спосіб життя.
Анастасія Горпінченко: В одному з інтерв’ю ти говорив, що у тебе була ілюзія, що психотерапія все врятує. Не врятувала?
Стас Корольов: Я намагаюся вберегти людей, які ще не можуть наважитися на терапію, від того, щоб вони не очікували від неї якоїсь магічної дії. Бо це головна ілюзія, яка змушує людей розчаровуватися у терапії. Це класний інструмент, це важливий інструмент, але це штука, якою треба користуватися, отримувати від неї якісь механізми і працювати все життя далі. І тільки через декілька років ці нові установки вже можуть стати частиною твоєї особистості. Я не розчарувався в терапії, я розвіяв ілюзії, які у мене були стосовно психотерапії. Це було одне з найважливіших рішень у моєму житті — піти на психотерапію і кинути травку назавжди.
Анастасія Горпінченко: Про наркотики. Коли ти додавав ці пісні до альбому, не боявся засудження, що тобі будуть тикати, що ти — наркоман?
Стас Корольов: Я був у такому стані, що мені було по фігу.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS