Куликов зловживає службовим становищем і (спів)авторським правом

У цьому випуску «Пори року» рекордний відсоток пісень, до яких має прямий стосунок автор — Андрій Куликов. Єдина пом’якшувальна обставина — те, що вони не відкривають програму, а все ж у другій її половині. А загалом випуск невдовзі перед днем Святого Валентина — про кохання у багатьох аспектах цього потужного почуття

Ведучі

Андрій Куликов

Куликов зловживає службовим становищем і (спів)авторським правом
https://static.hromadske.radio/2019/07/hr-pora-roku-2019-02-10.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/07/hr-pora-roku-2019-02-10.mp3
Куликов зловживає службовим становищем і (спів)авторським правом
0:00
/
0:00

Куликов мало того, що повставляв до випуску пісні, співавтором яких є, так ще й решту дібрав такі, що подобаються саме йому. Тут він, звісно, ризикує наразитись на різку оцінку тих, кому такі пісні не до смаку. А, може, комусь і сподобаються? Послухайте, а тоді вирішуйте, чи варте таке зловживання покарання.

А тепер Куликов пояснює, чому відібрано саме ці композиції:

«My Valentine» — ця пісня Пола Маккартні приваблює мене вишуканою стилізацією під середину двадцятого століття і тим, що перекладати її можна і як «Моя Валентина», і як «Мій Валентин». Тобто, з допомогою цієї композиції можна легко виправляти гендерний баланс у тому, кого оспівуєш і кому пишеш. Альбом, в якому записано «My Valentine», має також неоднозначну назву «Kisses On The Bottom», що можна перекласти як «Поцілунки знизу», а можна і як «Поцілунки у зад». От цей Маккартні — хоч і сер, а жарти бувають ризиковані. Утім, позаяк є традиція на день Святого Валентина писати коханим листівки, можна вважати, що йдеться про ті поцілунки, якими всипають такі послання під писаним, біля підпису.

«Аркадій» — авторства гурту Фranko з Запоріжжя — про технологію заміщення образу коханої людини образом уявної коханої людини. Аркадій — це майже Карлсон, який був для Малого уявним товаришем для ігор. Одне — що кохання аж ніяк не гра.

«Дівчинка Дмитро» — тернопільський гурт «Bugs & Bunny» трактує явище, коли людина, яку покохали, насправді не така, якою ми її уявляємо. Принаймні вона себе відчуває не такою. І це ще одна відмінна риса кохання.

«Я люблю твого брата» — кияни з гурту «The Velvet Sun» підказують спосіб, у який можна повідомити кохану людину про те, що її кохаєш: достатньо знайти брата коханого і передати, що ти любиш його брата. А якщо братів кілька, то, певно, можна і кілька разів передати.

«Ayse» — панк-рок-гурт «ShaturGudur» кримськотатарською мовою оспівує дівчину на імя Айше. А імя це означає «жива», «життєлюбна», «жвава» і все таке інше, що можна розрізнити у музиці гурту, назва якого означає «Шум і гам».

«Александрына» — вершы Пятруся Броукі, спявае ансамбль «Песняры». Вельмі цікава, што да песні не увайшлі апошнія чатыры лініі верша:

«Мінула часу многа. Мне навявалі сны,
Як дзесьці на дарожцы стаялі тры сасны.
Прайшлі вясна, і лета, і восень, і зіма…
Александрына, дзе ты? Шукаю я — няма…»

«З тобою» — мій вірш, покладений на музику і записаний Олександром Андрусенком у складі його проекту «No Profy». Вірш насправді має назву «Серце», а от Олександр вирішив свій твір назвати інакше. Має цілковите право. А ще зробив зворушливе відео на цю пісню.

«Бо кохаю» — киянин Юрій Верес і його гурт «Кам’яний гість» переклав і записали десятки англомовних творів класичної рок-музики українською мовою. І мені дозволили долучитись, коли взяли до альбому «70/80. Класика року в українському стилі» мій переклад пісні англійської групи «Slade» — «Coz I Luv U». Більше того, під час запису пісні доручили мені потупати ногами, поляскати в долоні і повигукувати щось нерозбірливе (це все можна почути під кінець пісні). Єдине, що мене бентежить у цій історії — чи не слід було в українській назві вчинити з правописом щось таке, як «Slade» робили з англійським: ну от, наприклад назвати не «Бо кохаю», а «Ба кахаю»? А тут — англомовний оригінал.

«Sweet Dreams» — пісню «Сон» Марини Юревич і її київського гурту «Друге сонце» я вирішив перекласти з української на англійську одразу ж як уперше цю пісню почув. Теж, бачте, припустився вольнощів з назвою, зробив з простого сну солодкий. Тут можна послухати цю пісню українською мовою.

«Розмова з Богом» — «Андрій Куликов та друзі». Ця пісня особливо мені дорога тим, що вірш, як на мене, потужний, а ще тим, що обєднала людей з різних частин України. Музику написав сімферополець, аранжував і наспівав чоловічим голосом музика з Горлівки, жіночу партію виконала співачка з Вінниці, ну а автор вірша — киянин. Пісню видано на ярлику ARProduction 2016 року, коли ми були по різні боки лінії фронту.

«Que je taime» — ті, хто слухає небагато пісень французькою, нехай почують цю пристрасну пісню Джонні Галлідея (справжнє імя Жан-Філіпп Лео Смет): «Настане день, і я скажу, що тебе кохаю…» Я ще не переклав цю пісню українською, але вирішив зробити це одразу, коли почув її вперше. Тож будьте готові до чергового мого зловживання службовим становищем і (спів)авторським правом.

«Keresem» — скорпіони уславились у рок-музиці на початку 1973 року, коли утворилась угорська супергрупа «Skorpio» (німецька «Scorpions», хоч і грала з 1965, почала здобувати славу 1974 року. До речі, одна з найвідоміших пісень «Scorpions», «White Dove», записана 1994 року, є насправді версією пісні «Gyöngyhajú lány» угорської групи «Omega», записаної 1969 року, і та пісня зовсім не про білого голуба, а про дівчину з волоссям кольору перлів). «Keresem» у перекладі з угорської — «Шукаю», і звісно ж, вона про пошук кохання, різноманітні музичні виміри якого подані у цьому випуску програми «Пора року».