Андрій Якимчук: 6 квітня 2022-го я став на захист країни як доброволець. Спершу пройшов навчальний центр, отримав спеціальність сапера, після чого був направлений до 79 бригади десантно-штурмових військ, де проходив службу. Брав участь у боях на Лиманському напрямку. Потім, за станом здоров’я, мене перевели до черкаської бригади забезпечення й підвезення боєприпасів. У травні 2024 року я був демобілізований та повернувся до цивільного життя.
Коли після тривалої служби повертаєшся до родини, ти від неї відвикаєш. Ми відвикаємо від цивільного життя, побуту, з’являються інші звички. Людина починає сумувати за службою, побратимами, бракує адреналіну. Але мені протягом реінтеграції дуже допомогли мої дружина та донька.
Історія співпраці з МХП почалася ще у 2023 році. До того, як стати військовим, я працював заступником сільського голови Лесківської територіальної громади Черкаського району. У 2023 році МХП організувала проєкт «Час діяти, Україно!». Ми вирішили взяти участь, щоб відкрити ветеранський простір у нашій громаді. І нам це вдалося.
Простір активно почав працювати з родинами військових, демобілізованими. Коли я повернувся після служби, то зрозумів, що реінтеграція військових є дуже важливою, потрібно починати працювати не коли людина повернулась, а коли вона ще перебуває на службі. Потрібно працювати з родиною, дбати про неї. Тоді військовий відчуватиме спокій. І коли він повернеться, рідні поведуть його у ветеранський простір, де з військовим працюватимуть психологи та юристи. Коли я дізнався, що в МХП є вакансія координатора зі взаємодії з військовими та ветеранами, я зрозумів, що це дуже близька для мене тема, і що я можу бути корисним.
Читайте також: Завдання суспільства — повернути ветеранів у «полюс життя» — ветеранка
Андрій Якимчук: Якщо за станом здоров’я ветеран не може повернутися на те місце чи посаду в МХП, з яких він пішов до війська, для нього обов’язково створять нове. Щоб людина могла ходити на роботу, бути серед людей, відчувати себе потрібною, отримувати зарплату.
У нас також уже є понад 80 ветеранів-новачків, тобто таких, які прийшли працювати вже після повернення зі служби. Я сам є таким прикладом, адже до мобілізації в МХП не працював.
Моя робота пов’язана з поверненням до цивільного життя наших демобілізованих працівників, ветеранів громад. Ми з ними постійно комунікуємо, визначаємо їхні потреби. Наприклад, якщо людині потрібна допомога юриста для оформлення статусу учасника бойових дій або інвалідності, то ми забезпечуємо. Також ми організовуємо заходи для ветеранів із родинами — поїздки, екскурсії, відпочинок. Організовуємо тренінги для ветеранів. Також комунікуємо з чинними військовими та допомагаємо їм.
Загалом у компанії МХП близько 2500 мобілізованих працівників, ветеранів, які повернулися до робити – майже 400. Демобілізованих близько 70. Також є родини загиблих та зниклих безвісти. Непросто працювати з жінками, яким повідомили, що їхні чоловіки зникли безвісти. Їх потрібно вислухати, дати поради, як діяти далі, до кого звертатися. Також програма «МХП Поруч» передбачає підтримку цих родин у вигляді разової фінансової допомоги та середньомісячної зарплати їхніх чоловіків у подальшому протягом десяти років.
Андрій Якимчук: При МХП створений Центр із взаємодії з військовими та ветеранами. Його структура складається з 19 координаторів, у зону відповідальності яких входять 13 областей, де розташовані потужності МХП.
У 2023 році, завдяки програмі МХП «Час діяти, Україно!», в Черкаській, Вінницькій, Київській областях була підтримка з відкриттям 16 ветеранських просторів. У них можна отримати психологічну та юридичну підтримки, зібратися колом ветеранів, там проводять майстер класи, зокрема для дітей військових.
Ветеранів до цих просторів запрошують координатори, місцева влада, але передусім їх у простір приводять родини. Іноді, коли ти під час спілкування говориш, що теж є ветераном, це допомагає. Деякі ветерани, навпаки, цього не сприймають, можуть відреагувати з певною агресією. Але поступово налагоджується нормальне спілкування, вони починають відвідувати ветеранський простір та залучати інших. Цього року МХП вже відкрила п’ять просторів на Львівщині.
Ветеранський простір у Каневі започаткувала моя колежанка, яка теж є координатором. Там постійно відбуваються заходи, зустрічі з ветеранами, сім’ями військових. В Канівському районі на етапі відкриття ще кілька таких просторів.
Простори пропонують людям допомогу психологів. Вона важлива для всіх ветеранів, оскільки кожен із них повертається замкнутим, не одразу сприймає інформацію в цивільному житті. Дуже мало хто з перших днів погоджується на спілкування з психологом. Але ми періодично збираємо ветеранів, запрошуємо фахівця, який проводить певні тренінги. І деякі ветерани поступово починають звертатися до нього.
Андрій Якимчук: Пораненим ветеранам компанія допомагає у їхній реабілітації. Ми у співпраці з партнерами, наприклад ГО «Спілка поранених військових України «Міцні 300», проводимо тренування з адаптивного спорту. Також організовуємо змагання серед військових та ветеранів. Такі заходи дуже мотивують.
МХП організовує для ветеранів риболовлю. Вперше ми провели такий захід навесні, отримали позитивні відгуки. Це навіть більше родинний захід, адже ветерани приїжджають разом зі своїми сім’ями, дітьми. Для них ми паралельно організовуємо майстер класи.
Одним зі способів моєї реінтеграції був саме спорт і відвідування спортивного залу. Також МХП організувала забіг у Черкасах, в якому я теж брав участь. Він уже третій, до цього забіги відбувались у Тернополі та Вінниці. Цього разу участь взяли близько півтисячі людей, серед яких багато ветеранів.
Одним із викликів для нас стала відсутність якісних спортивних клубів у багатьох громадах. Тому почали сприяти їхньому облаштуванню та відкриттю. У співпраці з Державною установою «Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» в межах проєкту «Активні парки» програми Президента України у партнерстві з Міністерством молоді та спорту України ми запустили грантовий конкурс «Час діяти, Нестримні!». Одна з громад Канівського району виграла цей грант, і зараз там облаштовують спортивний простір. Загалом таких просторів буде 15 по території України.
МХП — це місце характеру та позитиву. Ти маєш можливість тут себе проявити, але для цього ти повинен мати характер. Компанія максимально сприяє тому, щоб її співробітники мали позитивні емоції та ставлення до життя. МХП сплачує податки, що сприяє наповненню бюджету та розвитку громад, створенню в них нових просторів та інфраструктурних об’єктів.