У студії Громадського Радіо — аналітики Максим Скубенко та Олексій Кременюк.
Любомир Ференс: Петро Олексійович — мільярдер та політик з 20-річним стажем. Президент Петро Порошенко дуже рідко каже відверту брехню. Зі 133 його висловлювань, що назбиралося у видання та у проекту VoxCheck за два роки, лише у 8-ми випадках (6%) він сказав неправду. Президента готує до виступів потужна прес-служба та Державний інститут стратегічних досліджень, що вже давно надає аналітику очільникам української держави. Порошенко практично ніколи не виступає спонтанно. Петро Порошенко — це людина, якій найбільше в цій країні можна довіряти?
Максим Скубенко: Він говорив неправду, за нашим аналізом, лише у 8 випадках (близько 6%), але це не означає, що у решті випадків він говорить правду. В його висловлюваннях доволі високий показник правди — 46, 5%. Якщо порівнювати з Тимошенко та Саакашвілі, про яких ми говорили в попередньому ефірі, то в Тимошенко цей показник близько 10 — 11%, а в Саакашвілі — 33%.
Любомир Ференс: У вас є 13,5% у риториці президента без вердикту. Що це означає?
Олексій Кременюк: Це означає, що ми як аналітики не змогли прийти до категоричного вердикту. Наприклад, у нас були цитати з приводу децентралізації, важко по-справжньому оцінити ефект від децентралізації, економічної децентралізації. Ми залишили їх без вердикту, щоб не вводити в оману наших читачів.
Любомир Ференс: Тобто важко верифікувати його слова?
Олексій Кременюк: Так. Або недостатньо інформації, бо він як президент має більший обсяг інформації, ніж ми можемо отримати з відкритих джерел.
Любомир Ференс: Що означає технічна помилка? Це 2,5% у його промові.
Максим Скубенко: Це означає, що в деяких випадках однозначно видно, що це обмовка. Наприклад, він говорить 200 тисяч, а на сайті Адміністрації президента в цитаті написано «200 мільйонів».
Любомир Ференс: Любить Петро Порошенко перебільшувати?
Олексій Кременюк: Так, це на другому місці у його риториці. 22,5% — це перебільшення.
На другому місці у риториці президента перебільшення. Їх 22,5%.
Любомир Ференс: Наприклад, він сказав, що 2,2% зростання ВВП — це результат жорстких реформ урядів Яценюка та Гройсмана. Але тут він забуває додати, що зростанню також посприяли гарні врожаї та світові ціни на чорні метали. Так?
Олексій Кременюк: Так.
Любомир Ференс: Давайте поговоримо про те, про що найбільше любить говорити президент. Які теми його найбільше цікавлять — економіка, спорт чи щось інше?
Максим Скубенко: Найулюбленіша тема президента — економіка. Воно й не дивно. Президент країни стежить за економічною ситуацією. Це близько 16,5% від усіх тез, які він говорить. Тобто ВВП, інфляція, промисловість, стан валютних резервів. Він на цьому дійсно гарно знається, правильно трактує дані. Він говорить про це правду. Друга його більш-менш улюблена тема — війна і стан Збройних сил, але переважно у контексті того, які кроки ми робимо у цьому напрямку, як ми підвищуємо бюджет на армію. Це близько 15% від усіх його цитат.
Любомир Ференс: Я помітив, що установи та структури, які підконтрольні президенту, радо говорять про досягнення. Візьмемо той самий державний концерн «Укроборонпром». Це вертикаль президента. Він призначає очільника «Укроборонпрому». Зараз ним опікується Роман Романов. У ЗСУ є міністр Полторак, який також звітує президенту. Або очільник СБУ пан Грицак. Ми рідко у ЗМІ зустрінемо якусь негативну інформацію, яку подають самі ж відомства. Ми говоримо тільки про досягнення. Ми можемо говорити те саме і про президента? У нього така ж сама тактика: максимум позитиву, мінімум негативу?
Олексій Кременюк: Так, можна сказати, що президент або продовжує, або навпаки започатковує таку тактику розповідати про позитивні моменти. 72% його цитат, які ми перевірили, були про позитив. Якщо він каже про збільшення інвестицій, то він не каже про збільшення їхнього відтоку, акцентує увагу саме на позитиві.
Дуже цікаво, що про антикорупційні дії він згадує лише у 5% своїх цитат.
Любомир Ференс: Наші політики люблять оперувати цифрами, тому що цифра є часто беззаперечним аргументом, людям важко перевірити цифри, коли хтось говорить. Цим користується і президент?
Максим Скубенко: Так, хоча і не в дуже високій мірі, 43% його цитат мають якусь статистику, якісь дані, на які він опирається. Я не скажу, що це доволі сильний аргумент, що це обов’язково потім буде правда, якщо він опирається на статистику, тому що Тимошенко використовує статистику у 74% випадків своїх висловлювань, але при цьому лише в 10% випадків вона каже правду.
Любомир Ференс: Коли президент говорить про негатив, наприклад про війну, він більше користується цифрами чи загальними фразами?
Максим Скубенко: Він більше говорить загальними фразами. В даному випадку у нього мало негативних цитат. У нього 8 цитат з негативною конотацією, половина з них перебільшені.
Любомир Ференс: Однією з його найулюбленіших тем є економіка. На прес-конференції президента, які у нас дуже рідко відбуваються, від 3 червня 2016 року він говорить такі слова про транш МВФ: «У нас пересунутий транш МВФ? Не пересунутий. Крапка. Він мав надійти в вересні чи жовтні. Зараз червень, він ще не надійшов. Не пересунутий і буде отриманий. Меморандум зараз обговорюється.» Правда?
Максим Скубенко: Неправда. Коли ми співпрацювали з МВФ, з вересня 2015 по травень 2016 року була певна пауза у співпраці. Пересунутий транш означає, що нам не надають фінансування з якоїсь причини. І причина на це була. В липні 2016 року ми його не отримали, ми його отримали у вересні 2016. Це відбулося через те, що МВФ був незадоволений рухом реформ в Україні. Через це незадоволення ми отримали третій транш, хоч мали отримати вже шостий. Ми його отримали у вересні. Він був менший, ніж ми очікували. Замість 1, 7 мільярда ми отримали 1 мільярд. Після того в квітні ми отримали ще один транш на мільярд.
Любомир Ференс: Петро Порошенко дуже любить себе на камерах, коли він відкриває лікарні, дороги, школи. 30 червня 2017 року він говорить про кількість збудованих шкіл: «(Нами) побудовані нові школи, які не будувались 23 роки».
Максим Скубенко: Школи дійсно будувалися. Ми проаналізували період з першого червня 2016 по перше червня 2017 року, тобто рівно один рік. За цей період було збудовано 13 нових шкіл, було збудовано 8 прибудов до шкіл, які вже працюють. Але цей вислів є неправдою. Школи будувалися і до цього. 23 роки школи будувалися, повільно, мало, але будувалися.
Любомир Ференс: Дуже багато також Петро Порошенко говорить про судову реформу. Був довгий конкурс до Верховного Суду. Ми вже маємо нових суддів Верховного Суду. Громадська рада доброчесності незадоволена, бо увійшли 30% недоброчесних суддів. З нагоди Дня Конституції ось що зазначив Петро Порошенко: «Днями завершується конкурс до Верховного Суду, який для успішної діяльності потребуватиме не лише того, що ми вже зараз маємо — у відкритому прямому ефірі кандидати здавали іспити на професійність, складали електронні декларації, проходили випробування на детекторі брехні.» Здається, є одна річ, якої не було.
Олексій Кременюк: Так, ми поставили вердикт «перебільшення». Варто додати, що Петро Порошенко дуже пишається цією реформою, він перед європейськими колегами постійно говорить про неї як про одне з своїх великих досягнень. Він перераховував професійні іспити, електронні декларації. Це все було, але не було випробувань на детекторі брехні. На сайті ВККС про це інформації немає.
Випробувань на детекторі брехні, про які говорить президент, у кандидатів на посади суддів Верховного Суду не було.
Любомир Ференс: Давайте поговоримо про міжнародні інвестиції. Зараз ми зрозуміємо, наскільки правдивим у цьому є Петро Порошенко. У липні він сказав: «Ми сьогодні вже маємо зростання прямих іноземних інвестицій більш як на півмільярда доларів, а загальна кількість вже перевищує $4 млрд в минулому році». Президент має рацію?
Олексій Кременюк: Ця цитата є одним з найяскравіших прикладів маніпуляцій. За даними Держстату за минулий рік загальна кількість прямих іноземних інвестицій в Україну склала 4,4 мільярда доларів. Але це без урахування відпливу інвестицій. За даними Нацбанку, який дає чистий приплив інвестицій, це 3,3 мільярда. Найцікавіше те, що Нацбанк дає також структуру цих інвестицій. 70% — це докапіталізація банків, які мають іноземний капітал, тобто це не вкладалося ні в дороги, ні в дитсадки.
Любомир Ференс: Дуже багато дискусій велося про недоторканність суддів. Президент Порошенко 28 червня 2017 року говорить про проект змін до Конституції, коли народних депутатів і суддів урівняють з громадянами України: «Проект змін до Конституції готовий і вимагає політичної волі від народних депутатів: раз і назавжди урівняти себе у правах із громадянами України. Так само як зняли недоторканність із суддів». Все правильно говорить президент?
Олексій Кременюк: Ні, ця цитата — відверта маніпуляція. Через специфіку професії суддів ми не можемо з них повністю зняти недоторканність. Проте новий закон «Про статус суддів» зняв недоторканність у разі тяжких злочинів та змінив порядок її зняття.
Любомир Ференс: Тобто мова йде не про повне зняття недоторканності?
Олексій Кременюк: Так, про часткове.
Любомир Ференс: Ми не можемо оминути теми відкриття нових заводів. У липні президент говорив про те, скільки нових заводів відкрилося в Україні: «За три роки війни і цих суворих випробувань, в Україні відкрилося 60 нових заводів!». Все так добре в Україні?
Максим Скубенко: Можна сказати, що так. Це дійсно правда, але все ж таки президент маніпулює, тому що в Україні залишається негативний тренд щодо підприємств. Загальна кількість підприємств скоротилася на 10%. Це близько 40 тисяч — з 343 до 306 — 310 тисяч. Кількість великих підприємств зменшилася на 41 підприємство. Середніх підприємств стало на 334 менше, а маленьких підприємств на 36 тисяч менше.
Відкрито 60 заводів, але загальна кількість підприємств зменшилася на 36 тисяч.
Любомир Ференс: У серпні Петро Порошенко говорить про те, кому українці насправді довіряють: «Наші збройні сили, які зараз користуються найбільшим рівнем довіри, потребують належного фінансування.»
Олексій Кременюк: Ми поставили вердикт «перебільшення». За даними дослідження Центру Разумкова, яке проводилося у квітні 2017 року, до ЗСУ дуже великий рівень довіри — майже 56%, проте найбільше українці довіряють волонтерським організаціям та церкві.
Любомир Ференс: Цього року було багато дискусій щодо е-декларування для громадських організацій. Петро Порошенко 1 вересня сказав: «В липні я вніс законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів. Просив би підтримати його. Я готовий визнати, що це була наша спільна помилка.»
Максим Скубенко: Знову маніпуляція. Можна сказати, що він став на захист активістів, тому що у двох законопроектах йшлося про скасування е-декларацій для громадських активістів. Водночас в цих документах йшлося про те, що потрібно запровадити нову звітність для громадських організацій. Це шалена кількість інформації. Громадські організації засудили це рішення. Поки ці законопроекти не прйняті.
Любомир Ференс: У жовтні Петро Порошенко розповів, що він думає з приводу зони вільної торгівлі: «Вступ в дію поглибленої всеохоплюючої зони вільної торгівлі дав можливість зрости частці ЄС в загальному балансі зовнішньої торгівлі до 40%».
Олексій Кременюк: Ні, це перебільшення. Дані правдиві, але президент перебільшує роль Асоціації в цьому досягненні. Позитивний тренд спостерігається з 2013 року. Це пов’язано ще і з угодою, яка була підписана у 2011 році, диверсифікацією джерел постачання енергоносіїв, обмеженням торгівлі з Росією.
Любомир Ференс: 24 жовтня президент України сказав: «В середині минулого десятиліття <…> частка місцевих кошторисів з трансфертами в зведеному бюджеті складала менше 30%. У 2015 році, коли ми започаткували програму децентралізації, вона була вже 45%. Цього року її частка — 49,3%». Що означає місцеві кошториси з трансфертами в зведеному бюджеті?
Максим Скубенко: Це означає, що є доходи місцевих бюджетів, тобто всі фінансові ресурси, як і вони мають, плюс видатки з держбюджету.
Любомир Ференс: Це правда, що кошториси з трансфертами в зведеному бюджеті зросли майже на 20%.
Максим Скубенко: Ні, він говорить неправду. На 1 жовтня 2017 року доходи місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів складали 360 мільярдів гривень, зведеного бюджету — 740 мільярдів гривень, частка складала 48,3%, а не 49,3%. Можливо, у нього були свіжіші дані. Але він спробував пояснити це децентралізацією, але в 2007 році ця частка не була 30%, вона була 48%.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.