Ірина Луценко, Артур Герасімов, Сергій Березненко, Олексій Гончаренко - хто з представників БПП говорить українцям правду - фактчек

Заступник голови фракції БПП Сергій Березенко заявив, що передвиборчий штаб Блоку Петра Порошенка вже розпочав свою роботу – сьогодні перевіримо чесність представників президентської політсили

Ведучі

Любомир Ференс

Гостi

Світлана Сліпченко

Ірина Луценко, Артур Герасімов, Сергій Березненко, Олексій Гончаренко - хто з представників БПП говорить українцям правду - фактчек
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-ppp-18-08-14.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-ppp-18-08-14.mp3
Ірина Луценко, Артур Герасімов, Сергій Березненко, Олексій Гончаренко - хто з представників БПП говорить українцям правду - фактчек
0:00
/
0:00

Сьогодні будемо аналізувати промови керівників БПП за липень 2018 року: голови фракції Артура Герасимова та чотирьох його найбільш медійно відомих заступників – Ігоря Кононенка, Олексія Гончаренка, Сергія Березенка та Ірини Луценко. Щоправда Ігор Кононенко у липні не давав жодних коментарів чи інтерв’ю та не виступав у Верховній Раді, тому він не потрапив до цієї програми. У наступних випусках будемо аналізувати очільників Батьківщини, Опозиційного блоку, “За життя”, Громадянської позиції, Радикальної партії та інших.

Любомир Ференс: В аналізі мені будуть допомогати Світлана Сліпченко та Яр Батог – це аналітики проекту VoxCheck. Першою ми будемо аналізувати висловлювання Ірини Луценко, народної депутатки, дружини Генерального прокурора. Ірина Луценко в липні була найбільш медійно активною в команді президента – саме вона ретранслювала основні його ініціативи. Це і не дивно, адже по сумісництву вона представник президента у Верховній Раді. Наприкінці липня, а саме 26 липня, вона говорила про експорт до ЄС. Вона сказала: “У торгівлі з ЄС ми збільшили свій експорт майже в три рази, починали з 18%, зараз – 42% нашого експорту”. Дорогі колеги, який вердикт ми дамо цьому висловлюванню?

Яр Батог: Це неправда. Є данні НБУ, Держстату – основні, на які потрібно дивитись. Ірина Луценко, скоріш за все, посилається на данні по експорту в ЄС лише за перші 5 місяців цього року, де дійсно частка ЄС була 42%, але при цьому вона ніколи не була 18%, вона була 23 – 26%. Ми дивились до 2013 року – нижче 23% вона не опускалась, що товари, що послуги. Минулого року було 36% частки ЄС в нашому експорті.  

Любомир Ференс: Отже, тут вердикт не правда. Гіперболізує Ірина Луценко. Також вона говорила про збиткові державні підприємства. Дуже велика дискусія існує в державі, що держпідприємства є збитковими і їх треба приватизувати. Ірина Луценко у інтерв’ю виданню Сегодня 26 липня сказала, що у нас “В нас 3400 держпідприємств, які збиткові, але чомусь працюють. І всі ми оплачуємо дотації цим підприємствам, тобто, годуємо їх керівництво і корумпованих чиновників, депутатів, кому таке становище вигідне”. Ірина Луценко, фактично, представляє провладну партію і часто аналітики, експерти говорять, що держпідприємства є збитковими, однак їх тримають тому, що існують корупційні схеми, з яких багато чиновників живуть і мають шалені гроші.

Світлана Сліпченко: Не всі є збитковими. Ми використали дані МЕРТ: у 2016 році в Україні було 3445 державних підприємств, 2515 – збиткові, але решта  933 приносять прибуток. Водночас у 2017, за даними МЕРТ, збиткових вже було набагато менше – 386. Отже цитата Ірини Луценко – це неправда.

Любомир Ференс: Ірина Луценко каже неправду, бо збиткових державних підприємств, хоч і дуже багато, але в 10 разів менше, ніж вона заявила. В Україні точаться дискусії про склад ЦВК і ніяк не можуть проголосувати за нових членів, не можуть змінити ЦВК. Багато дискусій точилось навколо питання, скільки членів можуть представляти фракцію. Пряма мова Ірини Луценко про склад ЦВК: “Процедура, передбачена Законом про ЦВК говорить про те, що в поданні Президента при призначенні на посаду членів комісії враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп, утворених у поточному скликанні ВРУ. Там жодного слова немає про пропорційність, про обов’язковість всіх депутатських фракцій і груп”. Отже президент може дослухатися або ні. Це правда?

Яр Батог: Це правда. У нас взагалі є проблема з тим, що законодавство, щодо ЦВК, дуже погано деталізовано, відповідно президент просто враховує або не враховує пропозиції. Відповідно до нашого законодавство, він може навіть декоративно врахувати, але зробити таке подання, як він захоче. З точки зору законодавства, це не буде порушенням.  Разом з тим відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії у ЦВК має бути пропорційне представництво.

Любомир Ференс: На початку липня Ірина Луценко говорила і про публічні закупівлі. Дуже багато галасу навколо Prozorro, мовляв тепер закупівлі є прозорими, ми зекономили шалені кошти: “За період, коли діяв основний закон про публічні закупівлі державі, і державному бюджету, і місцевим бюджетам вдалось зекономити близько 50 млрд грн.”

Яр Батог: Тут треба розуміти, що аналітика Prozorro рахує номінальну економію, тобто це економія відносно стартової ціни. Але існує проблема із завищенням цих цін, відповідно реальна економія може бути меншою. Ми залишаємо це без вердикту, бо ми не знаємо, якою я реальна економія. Ми підозрює, що цифра менша, але можливо, це і 50 мільярдів.

Любомир Ференс: Президент України кілька разів заявляв, що конституційно треба закріпити євроінтеграційні прагнення України та прагнення до НАТО. Ірина Луценко також про це говорила: “Президентом завершуються напрацювання змін до Конституції, де чітко закріпляться стратегічні цілі: курс України на ЄС і НАТО. Вони відповідають нашим національним інтересам і підтримуються більшістю населення України – понад 60% населення.” От підтримка курсу України до ЄС дуже не стабільна, вона змінювалась, але 60% я ніколи не зустрічав. Можливо, ви заперечите.

Світлана Сліпченко: Для перевірки цитат громадської думки, ми беремо результати опитувань декількох соціалогічних служб. Ми взяли дослідження Фонду Демініціативи, Рейтингу та КМІС. Згідно цих досліджень, ні підтримка вступу до ЄС, ні підтримка вступу до НАТО не є більшою 60%, навіть за грудневим опитувань Демініціатив, максимальна підтримка вступу в ЄС – 59,1%, вступу в НАТО – 45,4%. А більш свіжі дослідження показали ще нижчий результат: Рейтинг (22 червня – 5 липня 2018 року): підтримка вступу в ЄС – 50%, вступу в НАТО – 42%. КМІС (7-21 червня 2018 року): підтримка вступу в ЄС – 47,3%, вступу в НАТО – 41,1%.

Любомир: Ференс: Це була Ірина Луценко – найбільш медійно активна представниця політичної сили БПП. Переходимо до Артура Герасімова – очільника цілої фракції у парламенті. Закон про нацбезпеку, який був прийнятий влітку, – дуже багато говорили про його плюси та мінуси. Один з наших стратегічних партнерів США також про нього висловлювалися, також про нього говорив Артур Герасимов: “Насправді міжнародні партнери повністю підтримали цей фундаментальний закон. І я хочу зацитувати офіційне повідомлення Державного департаменту Сполучених Штатів Америки, країни, яка є однією з ключових в НАТО. Цитую: “США вітають новий український Закон “Про національну безпеку”, прийнятий Верховною Радою України 21 червня та підписаний Президентом Петром Порошенком 5 липня. Закон повністю відповідає західним принципам та забезпечує основи для сумісності українських Збройних Сил з НАТО. Сполучені Штати готові продовжувати підтримку реформ сектору безпеки та оборони України для зміцнення здатності України захищати свою територіальну цілісність”.”

Світлана Сліпченко: Так, це правда. Він зачитав повідомлення держдепартаменту США. 6 липня вони оприлюднили таку заяву, вони позитивно оцінили прийняття Закону “Про національну безпеку”.

Любомир Ференс: Перейдемо до наступного спікера БПП, який є дуже активним і дуже цікавим. Сергій Березенко відомий, в першу чергу, скандальними довиборами на 205 окрузі у Чернігові. Він там змагався із Корбаном, який з Дніпра там хотів обиратися до парламенту. Потім пан Корбан мав деякі проблеми, виїхав з України, повернувся кілька місяців тому. Сергій Березенко залишається палким прихильником мажоритарки та впевнений, що виборчу систему вже не змінять до 2019 року. Скоріш за все, так і буде, бо новий Виборчий кодекс проголосували кілька місяців тому лише у першому читанні, а про друге читання мова поки що не йде. Послухаєм, що він сказав про підтримку виборчих систем: “Не дивно, що за опитуваннями громадської думки, сьогодні 30% українців підтримують виключно мажоритарну систему, 45% – змішану, а у виключно пропорційної тільки 15% симпатиків.” Дивні цифри.

Світлана Сліпченко: Ми взяли результати декількох соціологічних опитувань. Перше від Центру Разумкова за 22 – 27 вересня 2017 року, друге – КМІС за 28 жовтня — 14 листопада 2017 року. Новіших опитувань ми не знайшли. За даними обох опитувань підтримки змішаної системи 45% немає, а пропорційну систему підтримують більше 15% – за даними Центру Разумкова 35,5%, за даними КМІС – 18,7%. Дані значно відрізняються, тож це неправда.

 

 

Любомир Ференс: Чи радила Веніціанська комісія нам змінювати законодавство? Давайте послухаємо, що Сергій Березненко про це говорить: “Є приклад Венеційської комісії, яка вважає дає чіткі рекомендації, що не можна змінювати виборче законодавство, так само приймати цілий виборчий кодекс, за рік до чергових виборів. У вересні ми зайдемо у розгляд зміни законодавства в частині виборів, голосуючи за виборчий кодекс. Це буде менше ніж за рік до президентських і менше ніж за рік до парламентських виборів. Але згідно українського законодавства, ми закон не порушуємо”.

Яр Батог: Це рекомендація не конкретно Ураїні, а загальні рекомендації. Дійсно у Венеціанської комісії у своїх рекомендаціях щодо виборів радить не вносити зміни до виборчого законодавства менше, ніж за рік до виборів. Вони це пояснюють тим, що за такий короткий час до виборів ці зміни будуть продиктовані кон’юнктурним інтересом політичних партій, а не міркуванням покращити законодавство. Але українське законодавство щодо цього не висловлюється, тому порушенням це не буде.

Любомир Ференс: Тож правду, скоріш за все, говорить Сергій Березенко. БПП має ще одного дуже цікавого спікера – це Олексій Гончаренко – один з колишніх членів Партії регіонів, що опинились потім в БПП. Дуже часто заступник голови фракції з’являється на політичних ток-шоу. Він дуже багато говорить на дуже багато тем, зокрема, цікаву тему він підняв у липні про відвідуваність у Верховній Раді: “Я открываю данные по поводу посещаемости (Верховной Рады – ред). 2 худших показателя посещаемости комитетов (а это же очень важный вопрос работы в комитете) – у главы фракции Батькивщина Юлии Тимошенко (она посетила 12% заседаний комитета, только 1 из 8 заседаний) и Юрия Бойко (это Оппозиционный блок, 11%, 1 из 9 заседаний).” Отже він говорить про політичних опонентів. Він говорить правду чи неправду?

Світлана Сліпченко: Так, він говорить правду, Юлія Тимошенко та Юрій Бойко недисципліновані в цьому плані. Ми перевірили протоколи засідань комітетів, наприклад, Юлія Тимошенко є членом Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. За останні 1,5 роки Парламенту вони була присутня лише на одному засіданні (4 квітня 2017 року). Юрій Бойко є членом Комітету ВРУ у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. За останні 1,5 роки роботи Парламенту він не був на жодному засіданні комітетів.

Любомир Ференс: Отже правду говорить Олексій Гончаренко. Також він говорив про рейтинги інноваційних країн і також говорив про Україну: “Сегодня вышел новый рейтинг инновационных стран. Украина поднялась на 7 мест – с 50 на 43. Впервые в этом рейтинге обошла Россию. Успех? Успех.” Тож, чи успіх це?

Світлана Сліпченко: Це дійсно успіх, адже за останніми даними ми справді піднялись в рейтингу інноваційності з 50 у на 43 місце. Але вердикт цій цитаті перебільшення тому, що Росію ми обходимо не вперше у цьому рейтингу. Зараз вона на 46 місці, а у доповіді за 2009-2010 роки Росія була на 64, а Україна була на 61 місці.

За підтримки:

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвиту ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supproted by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the auhors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government