Наскільки правдиві вислови політиків про «знищення безкоштовної медицини»? Результати фактчекінгу

Гості ефіру — редакторка видання VoxCheck Олена Шкарпова та молодший аналітик видання Яр Батог.

Любомир Ференс: Чи можна вважати реформу перемогою?

Олена Шкарпова: Я считаю, что это победа, слишком долго пытались хоть что-то принять. В данной ситуации приняли важные вещи. Во-первых, это создание Национального агентства здоровья, которое будет оплачивать услуги докторов. Во-вторых, это принцип, о котором много говорил МОЗ: «Гроші ідуть за пацієнтом». Это означает, что врачи напрямую будут получать деньги за оказанные услуги. Это очень важно, но вместе с тем была «запекла боротьба» между политиками и МОЗ за то, чтобы убрать часть этой реформы. Речь шла о важных моментах, в частности убрали сооплату людьми медицинских услуг. Денег на полное обеспечение медицины не хватает, поэтому было предложение, что МОЗ, или бюджет, полностью будет оплачивать самые важные услуги, остальные он будет оплачивать частично или совсем не будет оплачивать. Люди смогут официально, так же, как сейчас неофициально, платить за медицинские услуги, наверняка, дешевле, чем до этого.

Любомир Ференс: Законопроект прийняли, але кількість його критиків не зменшилася. Традиційно реформу критикує голова профільного комітету Ольга Богомолець, депутати Юлія Тимошенко, Олег Ляшко та інші представники опозиції. Фактчекінговий проект зібрав кілька тверджень, які лунали вже після прийняття реформи або незадовго до її прийняття. Найбільше уваги медреформі приділяла Ольга Богомолець, тому що вона очолює комітет з питань охорони здоров’я. Відсутність її підтримки сильно відтерміновувала прийняття реформи. За планами МОЗ, вона мала розпочатися ще влітку 2017 року, але тепер почнеться з січня 2018 року. У своєму пості в соціальній мережі Ольга Богомолець опублікувала розцінки на медичні послуги, які тепер нібито платитимуть пацієнти. Вона каже: «Через величезний резонанс, який викликала публікація мною частини майбутніх потенційних розцінок на медичні послуги після впровадження «медреформи» МОЗу, до мене почали масово звертатися люди з проханням оприлюднити весь перелік платних послуг, які в мене є в наявності. Пропоную до ознайомлення всі «прайси», розраховані трьома великими медичними закладами для затвердження МОЗом. Тепер кожен може ознайомитися з сумами, які йому потенційно доведеться підготувати, щоб сплатити за лікування в разі наявності якоїсь із зазначених хвороб. Що з цього буде сплачувати держава, а що сам пацієнт — досі невідомо, оскільки перелік послуг, які буде оплачувати держава, МОЗом поки що не оприлюднений. Слід мати на увазі, що в майбутньому ціни переглядатимуться з урахуванням рівня інфляції та зростання курсу долара, згідно положенням нової «медреформи».» Це правда?

Яр Батог: Ні, насправді зараз рано казати про якісь розцінки, тому що МОЗ заявило, що вони будуть оприлюднювати їх трохи згодом, тому що зараз у них немає ніякої методології розрахунку. Ніхто не знає, скільки коштує яка послуга. Зараз вони хочуть дізнатися це, а потім публікувати якісь прайси. Тарифи, які опублікувала Богомолець, взяті не зі стелі, вони взяті з пілотного проекту Мінфіну, оскільки в 2018 році принцип «гроші йдуть за пацієнтом» вводиться тільки для первинної ланки медицини, вони вирішили з’ясувати тарифи і для високоспеціалізованої медицини. Для цього відібрали чотири заклади: Інститут нейрохірургії імені Ромоданова, Інститут кардіології Стражеска, Інститут серцево-судинної хірургії Амосова, Інститут хірургії та трансплантології Шалімова. Тут буде вводитися принцип «гроші ідуть за пацієнтом» для того, щоб визначити, скільки коштують ці послуги. Зараз жодним чином не можна казати, що це буде та ціна, яка буде сплачуватися пацієнтами, тим більше, що за проектом реформи держава буде сплачувати за більшість послуг, а не пацієнти.

Любомир Ференс: Ще одним міфом є те, що реформа повністю відбирає у людей можливість лікуватися безкоштовно. Народний депутат від «Опозиційного блоку» сказав: «Все услуги, которые в понимании граждан Украины были бесплатными, на сегодняшний день становятся платными официально, и это, я считаю, делается «всупереч Конституції, де чітко записано, що громадяни України мають право на безоплатне медичне обслуговування».

Олена Шкарпова: Об этом последние полгода говорит чуть ли не половина украинских политиков. На самом деле МОЗ хотел ввести сооплату, когда человек платит только часть, но это сделать не удалось, потому что эту норму политики убрали. По факту на сегодня ближайшие два года государство оплачивает вообще все, поэтому все будет, как раньше. Мы продолжаем платить взятки врачам.

По факту на сегодня ближайшие два года государство оплачивает вообще все, поэтому все будет, как раньше. Мы продолжаем платить взятки врачам.

Любомир Ференс: З педалюванням теми знищення безкоштовної медицини поєднувалася ще одна тема: коли буде обов’язкова оплата, люди не зможуть достукатися, потрапити до лікарів, тому що все буде коштувати. Народна депутатка Ольга Богомолець ось так говорить про знищення безкоштовної медицини: «Цей закон, який називається реформою сьогодні, він зробить так, що у людей повністю на рівні закону заборонений доступ до багатопрофільної лікарні».

Яр Батог: Це абсолютний нонсенс. Як ми вже сказали, послуги буде оплачувати держава. Звернення до лікаря або направлення входить в цей гарантований пакет послуг. За це буде платити держава. Щодо доступу до багатопрофільної лікарні, то у нас зараз така ситуація, що ти сам можеш вирішити, куди тобі йти, держава за це платить. Головна ідея МОЗ в тому, щоб пацієнти не могли звертатися самостійно до цих вузькопрофільних лікарів, а спершу йшли до сімейного лікаря. Якщо вони самі можуть заплатити, то вони можуть самі піти до будь-якого вузькопрофільного лікаря. Це робиться для того, щоб мінімізувати витрати держави і надавати людині більш якісні послуги.

Любомир Ференс: Коли я спілкувався зі своїми знайомими, ніхто до кінця чітко не міг сказати, для чого проводиться медреформа. Дехто говорив, що реформою хочуть акумулювати гроші в одному місці. Ольга Богомолець сказала: «Яка мета цього закону (про медреформу)? Мета тільки одна, насправді, — централізувати 100 млрд грн в одні руки. Створюється новий орган Національна агенція здоров’я, закон ще не прийнятий, а в проект бюджету вже закладено 200 млн грн на утримання цієї нацагенції».

Про Національну агенцію говорив також народний депутат Віктор Бондар від «Відродження»: «Реформа, по суті, заради того, щоб централізувати кошти — 100 млрд гривень на Національну службу здоров’я, тільки заради того, щоб тендера на ліки і все інше загнати під себе, а по суті це імітація реформи.» Наскільки це правда?

Олена Шкарпова: Вообще мне интересно, откуда взялась цифра 100 миллиардов. Два политика из разных лагерей называют одно и то же. Такой цифры вообще нет. Есть 80 миллиардов бюджета, заложенных на всю медицину на 2018 год.

По поводу Национальной службы здоровья. Для того, чтобы реализовать принцип «давайте платить врачам за оказанные услуги по-честному», нужно, чтобы кто-то за этим следил. Сейчас, чтобы платить каждому врачу, нужно следить за тем, что он делает. Для этого и вводится система eHealth, где будут записаны все пациенты, все врачи. На основе этой системы будет работать Национальная служба здоровья. Там будут сидеть аналитики, которые будут смотреть назначения, проверять их и говорить, что за эту услугу этому врачу нужно направить деньги. По поводу того, сколько денег на нее выделят. В следующем году начинается семейная медицина. НСЗ, когда ее создадут, будет распоряжаться 13 миллиардами гривен.

Любомир Ференс: Це багато? Деякі депутати говорили, що первинна ланка матиме скорочення фінансування.

Олена Шкарпова: Раньше деньги просто направлялись, невозможно было выделить именно первичную медицину. Сейчас выделили отдельный кусок бюджета. Теперь мы знаем про эти 13 миллиардов, сравнить его с предыдущими периодами невозможно.

Любомир Ференс: Про ціну медицини говорила Тетяна Донець: «Після того як парламент затвердить положення медичної реформи, українські лікарі отримуватимуть зарплати, які починатимуться від 18 тис. грн. Стартова заробітна плата лікарів має бути 250% від середньої заробітньої плати по Україні. На сьогоднішній день це понад 18 тис. грн». Правду говорить Тетяна Донець?

Яр Батог: В тексті законопроекту, який прийняли, дійсно є такий пункт про те, що при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів база для визначення оплати праці медпрацівників має бути не менше за 250% середньої заробітної плати в Україні за липень попереднього року. Якщо зараз порахувати, то це дійсно 18 тисяч, але тут виникають питання. Наскільки нам відомо, ця сума стосується профільних лікарів. Нещодавно була заява, що зарплата сімейного лікаря стартуватиме з 12 тисяч гривень, але може досягати 20 — 30 тисяч залежно від кількості пацієнтів.

Любомир Ференс: Хотілося б зачепити ще один нюанс — скорочення лікарень та медиків. Юлія Тимошенко говорить про звільнення у медичній галузі таке: «Буде, як із пенсійною реформою — якусь кістку кинуть частині медиків, але, за прогнозами самих медиків, від 30 до 60% медиків будуть звільнені, вони залишаться без роботи».

Олена Шкарпова: Опять непонятно, откуда эти цифры. Они не появлялись ни в каких официальных источниках. На медицину не хватает денег, нужно оптимизировать. Решение о том, какие больницы лучше где располагать, сколько денег на них тратить, будет принимать местная власть. В Конституции действительно написано, что сокращать сеть медучреждений нельзя, их нельзя продавать. Как в реальности это будет происходить, непонятно. В реформе много непонятных вещей. Это слишком сложная реформа, чтобы в условиях Украины ее легко реализовать.

Это слишком сложная реформа, чтобы в условиях Украины ее легко реализовать.

Любомир Ференс: Пані Уляна Супрун також висловлювалася про закриття медичних закладів: «Не закриватимуться лікарні! У законопроекті 6327 ніде не написано, що лікарні закриваються. У Конституції написано, що лікарні не можна закривати, і ми дотримуємося Конституції».

Яр Батог: Якщо аналізувати слово в слово, то це чиста правда. Але тут є така деталь: МОЗ давно оголосило, що неефективні лікарні будуть перепрофільовані на реабілітаційні центри або на хоспіси. Бюджет не може утримувати неефективні лікарні.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.