Як Вадим Рабінович збирається рятувати Україну: фактчек презентації його політичної програми «Українська мрія»

Наскільки добре один з лідерів соціологічних опитувань та лідер партії «За життя» Вадим Рабінович знається на економіці?

Ведучі

Любомир Ференс

Гостi

Світлана Сліпченко

Як Вадим Рабінович збирається рятувати Україну: фактчек презентації його політичної програми «Українська мрія»
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-ppp-18-07-31.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/08/hr-ppp-18-07-31.mp3
Як Вадим Рабінович збирається рятувати Україну: фактчек презентації його політичної програми «Українська мрія»
0:00
/
0:00

Ми спробували розібратися у програмі Правда проти політиків з аналітиками фактчекінгового проекту  VoxCheck Яром Батогом та Світланою Сліпченко.

25 липня лідер партії «За життя» Вадим Рабінович презентував свою політичну програму на телеканалі NewsOne, який належить його однопартійцю Євгенію Мураєву. Це друга представлена передвиборча  програма після «Нового курсу» Юлії Тимошенко  (VoxCheck її виступу читайте за посиланням). Як і Тимошенко, Рабінович багато критикував владу, але й запропонував конкретні заходи.

Любомир Ференс: Які основні пропозиції Рабіновича?

Яр Батог: Це дуже різні пропозиції, починаючи від того, що нам потрібно зробити українську Швейцарію, забезпечити якісно банківську таємницю, кардинально знизити податки для того, щоб до нас прийшли гроші. Також він пропонував ввести мораторій на регулювання для малого і середнього бізнесу.

Що прикметно в цих пропозиціях, що багато з цих речей і так зроблено. То й же мораторій на перевірки малого і середнього бізнесу вже є.

Любомир Ференс: І ось що сказав Вадим Рабінович про кредитування на презентації своєї програми: «Самое важное. Нам нужна новая кредитная политика. Дорогие друзья, я не хочу вас засыпать цифрами и сложными понятиями, но сегодня учетная ставка у нашего банка 17%, а нам нужно 1,5%. Любой бизнесмен знает, что взять деньги и отдать их 17% плюс расходы заранее невозможно. Это НБУ кредитует только миллиардеров, которые в состоянии с ним договориться. Бизнес он вообще не кредитует. А зачем нам такой Национальный банк?».

З першого погляду Вадим Рабінович все правильно говорить, облікова ставка впливає на кредитування, яке зі ставкою 17% є майже недосяжним для пересічних українців. Скоріш за все, він говорить правду чи ні?

Світлана Сліпченко: Насправді, в цьому твердженні Вадим Рабінович маніпулює. Він правильно називає розмір облікової ставки, але при цьому він неправильно описує її функції та функції Національного Банку. Згідно з законом України про Національний Банк, він не кредитує компанії чи фізичних осіб, в нього просто немає такої функції. Компаніям і фізособам кредити надають комерційні банки, які у свою чергу ресурси для кредитів отримують з депозитів для населення та інших компаній. Ставки по кредитам дійсно залежать від облікової ставки, але з-поміж іншого – від ризиків, які утворюють при наданні кредитів, від ціни залучених коштів, операційних витрат, конкуренції на ринку банківських послуг тощо.

Щодо облікової ставки, то Нацбанк вчергове її підняв – з 17% до 17,5%, і це спрямовано, в першу чергу, на гальмування інфляції. Саме стримування інфляції – це основна задача НБУ. До речі, реальна облікова ставка в Україні, з урахуванням інфляції, складає 8-9%.

Якщо знизити облікову ставку до 1,5%, як каже Вадим Рабінович, то тоді інфляція в межах низької цифри  буде для нас неосяжною мрією.

Любомир Ференс: Низька облікова ставка означає, що інфляції в Україні немає, правильно?

Світлана Сліпченко: Якщо облікова ставка на даному етапі розвитку економіки України буде низькою, то просто не буде можливості стримувати інфляцію.

Любомир Ференс: Тобто росте інфляція, росте і облікова ставка?

Яр Батог: Так, в наших реаліях це так. Національний банк намагається працювати вже на випередження. Після певних рішень уряду він очікує, що інфляція буде повзти, і для того, щоб її стримати, він вживає певні заходи.

Любомир Ференс: Вадим Рабінович також говорив про розмір вкладів у банківську систему. «…сегодня, ну вы сами понимаете, когда у нас было $54 млрд сбережений украинцев в банках. Осталось $19 млрд. Ни одна система не выдержит этого».

Яр Батог: Якщо говорити в доларах, то він правий. З 2014-го року по 2018-ий з $54 млрд збереження впали до $19 млрд. Але люди тримають і в доларах, і в гривнях, а він каже, що люди забирають гроші з банків. Частково він правий, тому що доларові депозити  сильно скоротилися – з $23 млрд до #8 млрд. А щодо гривневих депозитів, то вони не скоротилися, а навіть трохи зросли на 5%. Але в нас же була девальвація, і якщо ми говоримо про депозити в доларах, то вони нібито теж скоротилися. Тобто зерно рації частково є в словах Рабіновича, що люди частину грошей забрали з банків, але ситуація не настільки вже погана, як він її малює. Він намагається взяти зручні дані для себе, хоча з економічної точки зору це неправильно.

Любомир Ференс: Про сільське господарство люблять говорити українські політики – яке бідне українське село і як вони зможуть його вивести з кризи. Не оминув аграрний сектор і Вадим Рабінович: «Мы с вами – аграрная страна, об этом тоже не надо забывать. У нас почти 12% (ВВП – ред), это наше, это то что мы отправляем сегодня за рубеж наш ВВП».

Ми ж аграрна країна?

Світлана Сліпченко: Насправді, ні. Загалом цифра сказана правильна, в нас 12,1% валової доданої вартості складає агросектор. Це грубо кажучи – ВВП мінус податки, або агросектор займає 10% ВВП. Але, за класифікацією Світового Банку, аграрною є така країна, в якій агросектор перевищує 20% ВВП. В нас – 10-12%.

Щодо тези, що ми відправляємо за кордон наш агросектор, то на агропродукцію припадає 41% українського експорту, тому не можна сказати, що це весь наш експорт, що всю аграрну продукцію ми продали за кордон. До того ж агросектор активно працює і на внутрішній ринок.

Любомир Ференс: Отже, знову маніпулює Вадим Рабінович. Він бере правильні дані і неправильно їх використовує. Окрім аграрного сектору, Вадим Рабінович також говорив і про землю в Україні: «Сегодня у нас 60,4 млн грунтов (земли – ред). Из них засевается 42,4 млн га. Запомнили? 42. 12 из них находятся в государственной собственности, и никто не знает, ни где они, ни что они, ни кто там сеет. Посчитать вам доходы (государства от аренды с/х земли – ред.)? Давайте я посчитаю. Итак, в среднем, я вот сегодня беру цифру, в среднем земля передается один гектар в аренду от $400 – $1000 в год. Я беру сумму $500, почти к низшему потолку. И получаю $6 млрд». Чи правильно він наводить факти?

Яр Батог: Спочатку щодо обсягу земель. Фактично все правильно, єдине, що в державній власності знаходиться не 12, а 10 з копійками мільйонів гектарів земель. А от щодо ціни на землю, то, можливо, Вадим Рабінович приїхав з відпустки, з якоїсь іншої країни, де є така ціна. Адже в Україні на державну землю ціна оренди з 2016-го року приблизно становить $100 за один га. Для приватних власників це ще нижче – близько $50.

Вадим Рабінович каже, що в нас 12 мільйонів земель, які просто лежать, ніхто ними не користується, треба їх віддати в земельний банк, віддати цю всю землю в оренду, і от ми отримаємо $6 мільярдів доларів. Насправді, частина цих земель зайняті, близько трьох мільйонів гектарів у постійному користуванні, і здає держава десь 4. Але навіть якщо ми візьмемо 10 мільйонів га, і помножимо на реальну ціну оренди, то це $1 млрд. Тобто навіть якщо ми беремо нереальні умови, то це виходить і близько не те, що каже Вадим Рабінович.

Любомир Ференс: Тобто цифра в $6 млрд нічим не обґрунтована? Це просто фантазія, яку нереально буде втілити, і Вадим Рабинович, так швидко рахуючи, вистрелив цифру у повітря.

Вадим Рабінович також знає про транші, які мають прийти з Європи. Ми знаємо, що Європа нам мала надати фінансову допомогу. Вадим Рабінович стверджує, що в обмін на цю допомогу мало бути зняття мораторію на ліс кругляк. «Вы помните, что за 1 млрд мы вырубаем лес, пенсионеров убиваем, чтобы взять кредит в 1 млрд (євро – ред)».

Я не чув, щоб Європа вимагала вбивати пенсіонерів.

Світлана Сліпченко: Загалом, все це твердження Рабіновича – це неправда. Щоб взяти макрофінансову допомогу в Європи в 1 мільярд євро, не стояло жодної вимоги щодо вбивства пенсіонерів. Якщо я не помиляюсь, «вбивством пенсіонерів» Рабінович називає пенсійну реформу. І тут він може плутати з умовами МВФ щодо проведення пенсійної реформи, усунення дефіциту пенсійного фонду, але це все ж таки інше.

Щодо вирубки лісу, також такої умови не стояло від ЄС, з іншого боку, обговорювалася можливість знаття мораторію на експорт лісу кругляку. Але наразі це питання затихло і не згадується в поточних рішеннях Європейської Ради та Європейського парламенту.  

Взагалі, основна умова отримання цієї макрофінансової допомоги від ЄС – це подолання корупції, створення Антикорупційного суду.

Любомир Ференс: Говорив також Вадим Рабінович і про міжнародні відносини, зокрема, ось що він сказав про експорт з Росією і країнами СНД: «Войны за рынки сбыта, а мы взяли без войны и отдали рынок сбыта. Мы раздали такой рынок сбыта, который восстанавливать надо десятилетиями. <…> Вот смотрите цифры. За 4 года прямые экспортные потери с Россией у нас получились $38 млрд, $38 млрд. В 3,8 раза спал экспорт по всему СНГ (из Украины – ред), и мы на этом потеряли еще громадные деньги».

Яр Батог: Ту знову, напевно, Вадим Рабінович забув, в якій країні він живе, тому що на четвертому році війни казати, що без війни віддаємо якісь ринки збуту – це просто абсолютний нонсенс. Крім того, він каже про експорт в СНД, де також ми маємо транзитну блокаду, через яку ми з величезними труднощами можемо хоч щось експортувати в Казахстан чи Киргизстан. А цифри взагалі взяті з повітря. Як би не рахували, які показники Держастату чи Нацбанку, таких цифр ніде не виходить. Також він каже щодо СНД про падіння в 3,8 разів, це теж неправда, тому ринок, хоч і просів дуже сильно, але не настільки. Можна сказати, що він впав у три рази, якщо без Росії, то в два. І знову ж таки, винуватцем була Росія. Крім того, що вона на нас напала, економічний тиск почався ще у 2013-му році.

Любомир Ференс: Вадим Рабінович говорить вже і про збитки з Асоціацією з Євросоюзом: «Если бы это (втрата ринку СНД – ред.) компенсировалось договором с Европой – то замечательно. Но никто же не говорит о том, что договор с ЕС принес нам убыток в 5,8, простите, млрд долларов». Це серйозні цифри.

Світлана Сліпченко: Якщо попереднє твердження була абсолютна неправда, то в даному випадку Рабінович маніпулює. Справа у тому, що втрата українського експорту до Росії склала 17 млрд доларів, якщо порівнювати дані за 2013-ий рік і за 2017-ий. При цьому прямо замінити ринок російський на європейський неможливо, адже ці ринки потребують різних товарів.

Зона вільної торгівлі з Європою – це потенційні можливості виходу на ринок ЕС, і вже експортери активно користуються цими можливостями. Також з даних видно, що експорт до ЄС скоротився з 2013-го року до 2017-го на 6,5 мільярдів доларів, але в результаті війни, економічної кризи загалом весь експорт з України скоротився на третину. Водночас частка ЄС зросла з 24,9% у 2013 році до 37,1% у 2017 році, тобто дійсно відбувається заміщення інших ринків ринком ЄС. Зрозуміло, що така заміна не може відбутися одномоментно.

Любомир Ференс: Вадим Рабінович завжди порівнює Європейський Союз з Росією – де краще, а де – гірше. Ось, наприклад, що він говорить про торгівлю з Росією: «Сегодня они (украинские компании – ред.) все равно торгуют с Россией и продолжают торговать. Объем торговли каждый год растет, в этот час на 30,8%. Только теперь торгуют те, к ому разрешили, те, кому можно. Отдельными видами патриотических товаров: углем, нефтью, конфетами». Отже, виявляється, патріотичні товари України – це вугілля, нафта і цукерки.

Яр Батог: Коли з’явилася статистика за минулий рік, всі розкричалися, що ми почали знову торгувати з Росією. Так, дійсно, товарообіг дійсно зріс за минулий рік більше, ніж на 20% у порівнянні з 2016-м. Але цю цифру не можна порівняти із цифрою 2013-го року, зараз втричі менший обсяг торгівлі з Росією, ніж тоді. Адже наші економічні зв’язки сильно обірвалися у 2014-му році, потім ще впали у 2015-му, і лише в 2016-му почалося якесь відновлення. До речі, тут ще питання блокади, адже є думка, що це зростання великою мірою зросло за рахунок експорту товарів з ОРДЛО до Росії. Якщо взяти минули п’ять місяців, то там в чотири рази менший обсяг торгівлі, ніж в такий самий період у 2013-му році.  

Якщо ми подивимося на те, чим ми торгуємо, то на першому місці нашого експорту в Росію, – це продукція машинобудування і обладнання, хоча, звісно, ми торгуємо і вугіллям, і нафтою. Цукерки, зрозуміло, – це алюзія на нашого президента, адже очевидно, що вони займають дуже маленьку частину обсягу торгівлі з Росією.

Любомир Ференс: Тобто Вадим Рабінович говорить неправду про торгівлю із Росією. А коли він говорить про експорт з країнами СНД? «По итогам 2017 года по сравнению с 2013-ым объем экспорта в страны СНГ сократился на $47,3 млрд».

Світлана Сліпченко: Це теж неправда, і це навіть не математична помилка і не перебільшення, а абсолютне викривлення цифр. Тому що експорт України до країн СНД у 2013-му році був $33 млрд, а за результатами 2017-го року це вже $11,5 млрд доларів. Тобто різниця – $21,5 млрд, але аж ніяк не $47,3.

Любомир Ференс: Вадим Рабінович все ж таки деколи говорить і правду. Ось наприклад, що він сказав про скорочення прожиткового мінімуму: «Прожиточный минимум сократился в 2 раза (в результаті реформ – ред.), вы это все прекрасно знаете. Он установлен на уровне сегодня вот 1777 грн, а это в пересчете, ну примерно, у них каждый день курс плавает, $66,4. А был сколько? $147».

Яр Батог: Так, це правда. Тут придратися до нього не можна, тому що цифри абсолютно правильні, і в гривневому, і в доларовому еквіваленті. Єдине що, все-таки коректніше рахувати реальне падіння чи зростання соцстандартів відповідно до інфляції. Тому що це відображає купівельну спроможність цих грошей, а не курс долара. Відповідно до інфляції, прожитковий мінімум в нас теж впав, але не настільки драматично.

Повний аналіз висловлювань Вадима Рабіновича можна побачити на сайті VoxChec Ukraine.

За підтримки:

Здійснено в рамках проекту за підтримки Фонду розвиту ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. / Supproted by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the auhors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government