Арт-інсталяція «Невидимі»: полтавці переймаються проблемою сучасного рабства

Сто двадцять фігур-силуетів з’явилися вчора на площі перед Полтавською облдержадміністрацією. Фігури уособлюють понад 120 тис. українців, які, за оцінкою Міжнародної організації з міграції (МОМ), постраждали від торгівлі людьми у період з 1991 року і по сьогодні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Про суть і цілі даної інсталяції розповіла на офіційному відкритті заходу співробітниця відділу протидії людьми МОМ Катерина Арденьян:

«Ця арт-інсталяція покликана приернути увагу українців до проблем сучасного рабства. На площі перед ОДА ви побачите 120 фігур, які символізують 120 тисяч українців, що згідно з результатами соціологічного дослідження стали жертвами рабства за останні понад 10 років. Половина фігур арт-інсталяції — це фігури чоловіків, половина — жінок. Це репрезентатує нашу статистику Міжнародної організації з міграції. Ми надали допомогу понад 11 тисячам українців, з яких половина — чоловіки, половина — жінки».

Серед представлених силуетів є й дитячі фігури.

«Деякі силуети — силуети дитячі. І це теж є репрезентативно, оскільки, на жаль, діти є дуже незахищеними та дуже вразливими до ризиків торгівлі людьми. Дітей використовують як для комерційної сексуальної експлуатації, для примусового жебрацтва, виготовлення порнографічної продукції. Саме діти потребують, як ніхто, захисту та увагу дорослих», — додала Катерина Арденьян.

Ось історія 44-річної продавщиці Ольги:

«Погодилась на пропозицію знайомого та виїхала до Польщі на сільскогосподарські роботи. Сподівалась заробити на ліки доньці з вродженою вадою нирок. Обіцяна зарплата – 1500 євро на місяць. Мене «продали» власнику овочевого цеху. Працювати довелось по 14 годин на день. Мобільний телефон і паспорт відібрали За непокору били та штрафували. Цех охороняли з автоматами, виходити на вулицю не дозволялось. Через півроку, коли закінчився строк візи, мене відвезли на кордон з Україною. Кордон перейшла пішки, а потім добиралась попутками додому. Пригрозили розправою над рідними, якщо спробую комусь щось розповісти. Грошей не дали ні копійки».

І це лише одна з десятків тисяч історій жертв сучасного рабства, які живуть серед нас, але залишаються непоміченими.

Організаторами арт-інсталяції є відділ у справах сім’ї та молоді Полтавської облдержадміністрації, Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні та Міністерство соцполітики. У Полтаві інсталяція пробуде до 28 липня 2015 року, а потім подорожуватиме іншими регіонами України.

Заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий детальніше розповів про цілі акції та висловив власні емоції з приводу проблеми торгівлі людьми:

«Я розумію, що ця проблема існує з 1991 року, з моменту заснування нашої незалежної держави. Вона не втрачає актуальності як сьогодні, так і вчора, так і позавчора. Я думаю, що на цю проблему треба вчасно звертати увагу. Тому така ідея виникла зараз. Це було за підтримки Міжнародної організації з міграції. Зараз наше загальне завдання — щоб цих інсталяцій — зменшитися їх не може – не додалося».

Нинішню ситуацію щодо торгівлі людьми прокоментував Олександр Зуб — старший оперуповноважений відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС України в Полтавській області:

«У цьому році вже задокументовано факти, де є постраждалих п’ять осіб через сексуальне рабство. Країни: Туреччина, Кіпр, ОАЕ, Ізраїль. Люди, які цим займаються, постійно входять в довіру, обіцяють великі прибутки, будь-якими шляхами заманюють до інших країн, а там може все перебувати зовсім по-іншому».

У випадкових перехожих «невидимі» силуети переважно викликають відчуття суму та болю:

«Я трошки в шоці, якщо чесно, я не думала, що в Україні все може бути настільки погано, що в нас всі попадають в рабство. Мама казала, що, може, потрапиш в рабство – нікуди не їдь, не гуляй. Але я не думала, що все настільки погано». «Це справжня людська жорстокість. Це дійсно жахливо».

Анатолій Мележик і Людмила Гудзь з Полтави.

Програма «Права людини» для Громадського радіо

Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.