Громадське радіо
Фантастична новелла була написана ще у 2012, але тільки цього року була представлена українському читачеві. Головний персонаж – андрогін, який покидає Землю і вирушає шукати кращої долі на Марс. За словами автора, книга торкається багатьох проблем, які нас оточують.
«Для мене всі люди рівні за національністю, віросповіданням тощо. Я зі школи намагався це відстоювати. З дитинства в мене було сильне відчуття справедливості. У книзі підіймаються права тварин, є тема штучного інтелекту, роботів. На противагу багатьом історіям про Марс, де є війни, розруха, я написав добру історію. Також підіймається екологічна проблема: якщо на Землі ми все сприймаємо, як дане і не розуміємо цінності, то на Марсі люди будуть розуміти, що для збереження ресурсів треба прикласти багато сил», – розповідає Іватович.
Незважаючи на різноманіття тем у новеллі, більшість ЗМІ іменують книгу ЛГБТ-романом. Сам письменник не проти такої назви, але додає, що варто не забувати про справжній зміст, який помилково асоціюють з непристойним.
«З одного боку, мені не подобається таке формулювання. Люди бачать заголовок і одразу думають, що там секс, розбрат, порнографія. Так, там є інтимні сцени, але все пов’язано з коханням людей, і це не єдина тема, їх багато. Я зачепив багато тем і отримав багато відгуків від людей, які казали, що це дійсно щось нове в українській літературі», – каже автор.
До розвитку нової літератури долучилося близько 40 людей, які профінансували видавничі витрати. За 5 діб жителі України, Росії, Чехії, Швеції та інших країн зібрали 11 тис. грн. Перший наклад – 222 примірників, які знайшли своїх читачів на презентаціях та через буккросинг. Як розповідає сам автор, захоплюються його новелою люди різного віку. Хоча додає, що у разі потреби вікової позначки на обкладинці, поставив би там «16+».
Молодий письменник каже, що в Україні дефіцит книжок, які розповідають про ЛГБТ. За словами Костянтина, це пов’язано з тим, що суспільство негативно ставиться до людей, які відрізняються від більшості. Хлопець стикався з агресією не один раз:
«Насправді жах не у великих містах, а у малих. В Нікополі відчуваєш агресію. Одного разу мене побили за зовнішність, я опинився в лікарні. Зараз виходжу на вулицю, люди дістають телефони, камери і знімають. Буває, що і на всю вулицю можуть кричати на мене щось. Тому раніше час від часу я сидів вдома. Кожен раз, коли виходиш з дому, стільки негативної енергії на тебе виливається, що витримати дуже важко», – ділиться блоґер.
На досягнутому Костянтин зупинятися не планує. Попереду – передрук «На Марсі», але вже в новому вигляді. Автор планує додати ілюстрації, змінити формат та спосіб читання на японський – з останньої сторінки. Також у планах видати книгу під назвою «Сліпий», яка розповідатиме про дискримінацію на Західній Україні.
Євгенія Москалець, Дніпро, «Громадське Радіо»
Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля