Чернівецькі вірмени досі не повернули свою культову споруду

За радянських часів її перетворили у склад, а в 90-х – передали обласній філармонії для використання під залу органної музики. Тільки в 2008 році вірменська громада отримала дозвіл проводити там службу.

Тепер вірмени Чернівців мають місце для богослужінь, зібрань та недільної школи, ділячи церкву з філармонією. Однак досі вони не є там господарями. Громадське радіо вирішило довідатись, як вірменська громада реалізує свої національно-культурні права в Чернівецькій області.

Вперше на Буковині про вірмен згадують в другій половині XIV ст. Кількість родин, які жили на території області, змінювалась зі століття в століття. А після еміграції та арештів в 40-х роках вірмен в Чернівецькій області стало значно менше. Наразі тут проживає близько півсотні активних вірменських сімей. Про них розповів голова Чернівецького обласного вірменського національно-культурного товариства «Аревік» Віктора Давидовича.

«Активними я називаю ті сім’ї, які підтримують зв’язки з нашими організаціями, які відвідують церковні заходи, які водять своїх дітей та онуків в недільні школи. Тому вірмени гуртуються, щоб вберегти свою національну ідентичність», – зауважив Віктор Давидович.

Допомагає вберегти ідентичність і отець Вірменської апостольської церкви Нерсес Шахназарян. Його дружина навчає дітей в недільній школі.

Після виборення права проводити служби в приміщенні Вірменської церкви, тут щодня зранку і ввечері відбуваються короткі богослужіння, якщо священник в місті, а щонеділі обов’язково повноцінна літургія тощо.

Отець Нерсес окрім Чернівців працює і в Кам’янці-Подільському, і в Хмельницькому, і в Тернополі.

«Практично у всіх великих, маленьких містечках на заході України були свого часу вірменські церкви. Це свідчить про те, що вірмени відігравали велику і позитивну роль».

Віктор Давидович додав, що в недільній школі діти поділені на три групи, щоб всі могли вміститись в маленькій кімнатці. Діти вивчають мову, історію, культуру, традиції.

На запитання щодо можливостей реалізувати свої національно-культурні права в Чернівецькій області, Віктор Давидович сказав наступне.

«Це все залежить в першу чергу від бажання самих людей. Якщо хтось хоче зберегти вірменську культуру, традиції, звичаї, релігію, вони то роблять. Вони і відвідують церкву, і об’єднуються в якісь організації. Бо в одній сім’ї це важко вберегти», – каже Віктор Давидович.

Влітку 2015 року вірменська громада зініціювала відкриття бронзового погруддя першому бургомістру Чернівців вірменину Якобу фон Петровичу.

«Ми зібрали кошти, підключивши і вірменські організації всеукраїнські, наших доброзичливців, міську владу, яка пішла нам назустріч, впорядкувала територію.

Бо ми б силами 50 сімей, ясна річ, цього б не зробили. Розповів Віктор Давидович, керівник Чернівецького обласного вірменського національно-культурного товариства «Аревік».

Тим часом громада вже встановила традиційний пам’ятний знак хачкар на території Віремнської церкви. Також перейменування зазнала вулиця, яка веде до Вірменської церкви. Тепер вона носить ім’я Якоба фон Петровича. Наразі ж завданням вірменської громади є поновлення інформації про місця, які тим чи іншим чином пов’язані з вірменами і розширення таким способом переліку туристичних принад міста Чернівці.

Надія Вірна, Чернівці, Громадського радіо

Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля