Чи можуть громадяни України зараз всиновити в Криму дитину?

У родині кримчан Іванових давно мріяли про всиновлення. Навіть після народження власної дитини хотіли подарувати ще комусь шанс на життя, сповнене батьківської любові. Проте, після того, як Крим взяла під контроль Росія, своє бажання відклали надовго.

У розмові із кореспондентом «Громадського радіо» не під запис зізналися — бояться брати відповідальність за дитину із російськими документами, виданими в Криму, адже жодна країна не визнає факту їхнього батьківства в разі перетину кордону. А відтак — вони не зможуть вивезти всиновлене маля навіть на український материк.

Проте, в офісі українського омбудсмена запевняють — «легалізувати» кримську дитину можна. Батькам доведеться пройти через суд і визнати факт всиновлення за аналогією з процедурою визнання факту народження, розповідає представник з питань дотримання прав дітей Уповноваженого з прав людини Аксана Філіпішина.

Батькам потрібно представити суду докази про те, що це українська дитина, яка була взята ними на усиновлення і легалізувати це через скорочену судову процедуру в Україні.

До такої процедури, ймовірніше за все, будуть залучені органи опіки, каже пані Аксана. Вони ж можуть вимагати і присутності самої дитини, свідчення якої за українським законом також мають бути враховані при процедурі всиновлення. Проте, навіть в офісі омбудсмен не дають стовідсоткової гарантії, що суд задовольнить всі прохання кримчан про всиновлення.

У певних випадках може навіть йтися про те, що дитина буде повернена під опіку держави, але вже на материку. Загалом із дітьми-сиротами в Криму ситуація критична, каже представниця омбудсмана. Адже з точки зору права і позиції України Росія просто вкрала щонайменше чотири тисячі українських дітей. Багатьох з них вже вивезли до областей РФ і передали в родини громадян Росії. На будь-які протести і запити офіційного Києва відповідали — ці діти не ваші, вони відійшли Росії разом з півостровом.

«Були організовані так звані „потяги щастя“, де просто ешелонами завозилися кандидати в усиновлювачі, але потім з’ясувалося, що це були кандидати в прийомні батьки. І дітей віддавали не на усиновлення, а в так звані фостерні сімї, прийомні, де тимчасове виховання. Будь-які ноти навіть з боку українського уряду просто зависають в повітрі, тому що на них не реагують. І, звичайно, що ми отримуємо відповіді, що Крим є територією Росії, це вже наші діти, і влаштування їх в різні форми виховання є суто справою Росії».

Аксана Філіпішина розповідає — за даними моніторингу офісу омбудсмена, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківської опіки примусово переробили українські документи на російські.

«Дітей ніхто не запитував. Ми мали тільки один випадок стосовно трьох дівчаток із Сімферопольської школи-інтернат, які заявили свою незгоду з тим, що Крим — це Росія. Це були діти-підлітки 15-16 років, які сказали, що вони не визнають цієї анексії, вони не хочуть бути громадянами Росії. Цим дітям видали — дітям-сиротам, ще раз наголошую — видали повний пакет документів, вручили, посадили на потяг Сімферополь-Київ, на той час ще був зв’язок, і відправили на материкову частину України», — згадує представниця українського омбудсмена з прав дитини.

Решту дітей повернути так і не вдалося, за виключенням поодиноких випадків. Облік же тих сиріт, які нині поповнюють кримські інтернати і прийомні родини, взагалі заморожений, адже дані про цих дітей Києву ніхто не передає. Безкінечні запити і протести досі залишаються без відповідей.

За даними Аксани Філіпішиної, до кінця цього року і навчати цих вихованців будуть повністю за російськими стандартами, а отже вони не матимуть гарантованого Україною доступу до вивчення мови і засвоєння загальної програми. Не зможе завадити держава і подальшому вивезенню кримських дітей на російський материк, а відтак список вкрадених маленьких українців з часом буде тільки рости.

Марина Орлова, «Громадське радіо», Київ

Матеріал створено за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля