Чи обмежує люстрація права людини? Відповідають політики і активісти

Він вводить заборону на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які в період з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року терміном більше 1 року займали певні державні посади. Аналогічна заборона діятиме щодо осіб, які займали зазначені у законі посади менше 1 року, але включаючи період з 21 листопада 2013 по 22 лютого 2014 року, і не звільнених за власним бажанням.

Одразу ж після прийняття цього закону він був підданий критиці багатьма правозахисниками. Наприклад, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров сказав, що «зґвалтований парламент ухвалив 16 вересня з третьої спроби закон про люстрацію, що сприймається як велика перемога демократії, а насправді є її великою поразкою».

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська вважає, що норми закону потенційно несуть загрозу порушення прав людини. За її словами, вона підтримує люстрацію, але тільки за чітко визначеними критеріями і без колективної відповідальності.

Свої застереження висловила також і Українська Гельсинська спілка з прав людини. Говорить виконавчий директор УГСПЛ Спілки Аркадій Бущенко.

Аркадій Бущенко:  Українська Гельсінська спілка стверджує, що він (Закон про люстрацію —Олег Шинкаренко) є надто загальний. Надто багато людей підпадають під дію цього закону, що становить загрозу. З нашої точки зору він не є конституційним. Ми погоджуємося з тим, що держава може люструвати тих, хто знаходився на ключових позиціях, які визначали політику держави. Але звільнення усіх чиновників усіх рангів просто за те, що вони перебували у той час на певних посадах, — це з нашого погляду є перебором.

Численні недоліки закону призвели до того, що Верховний суд України та група із 47 народних депутатів України, яка здебільшого складається з представників колишньої парламентської більшості, звернулися до Конституційного суду України із проханням перевірити закон про люстрацію на його відповідність Конституції.

Народний депутат України (Опозиційний блок) Юрій Мірошниченко, який виступає проти окремих положень цього закону і входить до групи із 47 народних депутатів, які звернулися до Конституційного суду, каже, люстрація має відбуватися, але тільки щодо тих людей, провина яких встановлена судом.

Юрій Мірошниченко: На даний момент ніяких підстав говорити про позбавлення суддів повноважень немає. Відповідно, Конституційний суд, який має звернення двох суб’єктів – Верховного суду і народних депутатів — не має взагалі іншого варіанту дій, як розглядати це питання… В межах тих норм, які є в Конституції, може реалізовуватись механізм люстрації. Після, по-перше, індивідуально він має бути застосований, по-друге, після встановлення провини.

Радикально налаштовані політики вимагають негайного виконання Закону про люстрацію без всяких змін. Говорить заступник голови Голосіївської районної організації ВО «Свобода» Назар Науменко.

Назар Науменко: Це реваншистські дії нинішньої влади. Те що зараз повернуто до розгляду до Конституційного суду Закон про люстрацію, свідчить про те, що судді часів Януковича, які зараз мають підлягати люстрації, бояться цього. Ми будемо наполягати на тому, щоб який би не був цей закон, він має впроваджуватися в дію.

Один з авторів Закону про люстрацію Єгор Соболєв вважає, що він може навіть врятувати життя чиновникам.

Єгор Соболев: Я не бачу жодного способу еволюційного очищення влади, жодного способу цивілізованого очищення влади. Я попереджаю всіх суддів Конституційного суду, які сидять там з часів Януковича, я попереджаю Президента, завдяки якому вони там сидять, що тоді (якщо люстрація не відбудеться — автор) я та багато інших людей починають займатися революцією для того, щоб викинути їх як нечисть… Більшість євромайданівців нікуди не ділися. Багато з них пішли на війну та отримали там бойовий досвід. Хай вони (судді Конституційного суду — автор) не граються з вогнем, люстрація – найкращий для них вихід. Коли їх будуть вбивати, ніхто їх захищати вже не буде.

Як відомо, наразі в Конституційному суді залишилося тільки вісім суддів, які були причетні до голосування в 2010 році, що змінило Конституцію України та призвело до узурпації влади Віктором Януковичем та його спільниками. Єгор Соболєв вважає, що ці судді мають бути покарані.

Єгор Соболєв: Вони давно мали бути за гратами. Вони дали диктаторські повноваження Януковичу. Кримінальна справа Генеральної Прокуратури за дуже тяжким обвинуваченням – повалення конституційного ладу – була порушена одразу після Євромайдану. пройшло два роки. Що там розслідувати? Є рішення Конституційного суду публічне. Є підписи суддів. Всі судді сидять тут. Що розслідувати? Їх спеціально підвісив президент Порошенко, який зберігає тут людей Януковича для того, щоб далі ними керувати.

Підтримати Закон про люстрацію прийшла і киянка Віра Стеценко.

Віра Стеценко: А тому що їх треба дійсно міняти. Починати треба у всіх гілках влади, тому що вони настільки засиділися і знають всю цю схему, що давним-давно їх вже треба це зробити – ще як вигнали Януковича.

Легендарний комбат Семен Семенченко із ветеранською організацією «Донбас» прийшов до будівлі Конституційного суду, аби, за його словами, «не було таких пустощів, як біля Верховної Ради».

Семен Семенченко: Всіх підряд не можна (люструвати — автор), а в Законі про очищення влади такого й немає — «всіх  підряд», там чітко критерії вказані. Я вважаю, що всі, вкушені системою, перетворюються на вампірів, які крадуть, розповідають нам казки по телевізору, і як наслідок – ми в такій ситуації живемо, як зараз. Ми хочемо, аби виконувався закон. Закон був прийнятий Верховною Радою, він має виконуватися. І не цим товаришам (Конституційному суду України — автор) його скасовувати. По них самих давно прокуратура плаче по справі Януковича.

Центр стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, що був одною зі сторін процесу, має з цього приводу власну позицію. Її висловлює Директор Центру Михайло Тарахкало.

Михайло Тарахкало: Українська Гельсинська спілка вважає, що ті категорії осіб, які підлягають люстрації, треба поділити між собою. Тобто, є певна категорія осіб, вищих посадовців, які мають дуже тісні зв’язки із владою та фактично є її уособленням. І до таких осіб дійсно може застосовуватись люстрація. Оскільки держава може сказати: «Ти не справляєшся зі своїми обовязками». А є інші категорії осіб, наприклад, судді та чиновники іншого рангу. І ми проти застосування люстрації до суддівського корпусу. Судова влада є однією з трьох гілок влади в державі, і вона має користуватися певним додатковим захистом. Суддю не можна притягати до відповідальності за ті рішення, які він виносить. Якщо він виносить завідомо неправосудні рішення — повинна бути певна ординарна процедура притягнення його до кримінальної відповідальності.

Член Громадської ради з люстрації при Мінюсті Карл Волох каже, що судді Конституційного суду навіть не мають права розглядати цей закон на відповідність Конституції, бо у них виникає конфлікт інтересів.

Карл Волох: А зараз там (в Конституційному суді — автор) кількість пристойних людей ще зменшилася. Шишкіна вже немає. З тієї шестірки, яка була, умовно кажучи, демократичною і не про-Януковичеською, ще один суддя позбавлений повноважень. Тобто там залишилося четверо нормальних людей. Всі решта — це люди, пов’язані з Януковичем. І вони будуть розглядати закон про люстрацію? Ну, що може бути більше дурного?

Після заяви Єгора Соболєва, що судді Конституційного суду мають конфлікт інтересів,  розгляд справи зайшов в глухий кут. Судді оголосили, що мають подумати з приводу цих обставин, а дату наступного засідання поки що не оголосили. Сам Єгор Соболєв сказав, що розробить поправки до діючого закону, тому, можливо, привід для його перевірки на відповідність Конституції України зникне сам собою.

Олег Шинкаренко, програма «Права людини» для «Громадського радіо»

Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки допомозі Міністерства закордонних справ Німеччини. Викладена інформація не обов’язково відображає точку зору МЗС Німеччини.